Suеddeutsche Zeitung: Президент України підпорядковує собі судову систему

За президента України Петра Порошенка Україна не досягла майже жодного прогресу, глава держави прагне контролювати судову систему, як це робили його попередники, пише у статті для німецької щоденної газети Suеddeutsche Zeitung журналіст і оглядач Флоріан Гассель.

"Ухвалена в червні 2016 реформа судової системи топчеться на місці, громадські організації і противники президента змушені мати справу із СБУ або з генеральним прокурором Юрієм Луценком: Порошенко призначив голову фракції своєї партії, який був його другом, генеральним прокурором, хоча Луценко й не має юридичної освіти", – зазначає автор статті.

Гассель пише, що прихильники реформ в Україні вимагають перезавантаження судової системи з моменту усунення екс-президента Віктора Януковича і Революції гідності, щоб подолати тотальну корупцію, але поки що змінити ситуацію не вдається.

"Сумнівним був і процес призначення нових членів Верховного Суду, який є вищою інстанцією для всіх кримінальних справ, цивільних процесів, адміністративного права і процесів у сфері економіки. Коли колишній суддя Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності, проаналізував запропоновані кандидатури, результат розчарував: 79 із 319 так званих зразкових суддів раніше були учасниками політичних процесів, підтримували протиправні кроки усунутого президента Януковича або ігнорували рішення Європейського суду з прав людини", – підкреслює журналіст і додає, що, за даними Жернакова, активи, які належать цим кандидатам у Верховний Суд, ніяк не можна було придбати за офіційну зарплату.

Він зазначає, що зі 120 переможців конкурсу на посаду судді Верховного Суду, за словами представника Центру протидії корупції Анастасії Красносільської, 30 себе скомпрометували, не є незалежними і, ймовірно, корумповані. Журналіст критикує в статті і незалежність суддів Конституційного Суду, які фігурують в "амбарних книгах" Партії регіонів.

"Генеральний прокурор Луценко ухиляється від відкриття справ проти ймовірно корумпованих суддів Конституційного Суду. Суддів не можуть притягнути до відповідальності за ухвалені ними вироки. Контрольована Порошенком Вища рада правосуддя теж не вживає жодних заходів проти них", – пише Гассель.

Журналіст додав, що президент не готовий обговорювати і законопроект про створення антикорупційного суду, який є в парламенті з 1 лютого, а електронне декларування та робота Національного антикорупційного бюро виявляються неефективними через недосконалу судову систему.

"Із 2016 року антикорупційна прокуратура надіслала до суду 75 кримінальних проваджень за обвинуваченням у корупції – судовий розгляд було розпочато лише у третини проваджень", – підкреслює автор статті.

Серед вад системи правосуддя в Україні він також зазначає, що посада уповноваженого з прав людини залишається вакантною вже кілька місяців, а прихильникам реформ, які вказують на недоліки, доводиться мати справу з органами влади.

Сьогодні Вища рада правосуддя оголосила рішення рекомендувати Порошенку 111 кандидатів для призначення на посади суддів Верховного Суду. З повним списком кандидатів на посади суддів Верховного Суду можна ознайомитися на офіційному сайті Вищої ради правосуддя.

27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України визначила переможців конкурсу на 120 посад суддів нового Верховного Суду. ВККС зазначає, що провела співбесіди в колегіях із 381 кандидатом.

Учасники конкурсу пройшли професійні і психологічні тести, перевірки Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та Громадської ради доброчесності.

31 липня посольство США в Україні заявило, що доброчесність деяких переможців конкурсу викликає сумніви.