+10 Київ
Приблизно 3 тис. працівників аграрних холдингів "Укрлендфармінг" і "Авангард" провели 5 лютого мітинги під Верховною Радою та Офісом президента і закликали владу захистити бізнес від утисків із боку Національного антикорупційного бюро та його директора Артема Ситника, повідомляє кореспондент УНІАН.
За даними журналістів, мітингувальники зібралися з усіх регіонів України: у 600 населених пунктах на підприємствах холдингу працює 27 тис. осіб. Операційний директор "Укрлендфармінгу" Галина Ковток заявила, що компанія щорічно платить 3,5 млрд грн зарплат.
"Ми мовчки чекали, поки наша проблема вирішиться, але тепер ми мовчати не будемо. Ми будемо голосно, як уміємо, захищати нашу компанію – так, щоб за стінами Верховної Ради та Офісу президента нас почули. Ми нічого з вами не вкрали і не успадкували – усе, що в нас є, ми збудували власними руками. І сьогодні ми захищаємо своє. Тому "Руки геть від "Авангарду", руки геть від УЛФ!" – скандувала вона разом з учасниками мітингу.
На підприємствах проводять обшуки, це загрожує зривом роботи, додав голова зарянського відділення "Західної агровиробничої компанії", що входить в "Укрлендфармінг", Володимир Данилевський.
"Це насторожує і мене як керівника, і співробітників, які хочуть працювати і отримувати зарплату, а не спілкуватися з детективами НАБУ. Ми стоїмо за те, щоб не втратити роботу. Сусідня Польща від нас – за 200 кілометрів, там чекають молодих, тих, хто вміє працювати. А зараз робиться все, щоб їх відправити з України і закрити наші робочі місця. Нас фактично паралізували та поставили під загрозу посівну кампанію, людей, їхні сім'ї і достаток", – розповів керівник.
На мітингу виступив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.
"Уявіть, на чолі Національного антикорупційного бюро України стоїть корупціонер, унесений до реєстру корупціонерів – як таке може бути? І сьогодні він дискредитує інституцію, яка повинна боротися з топкорупцією, але не з топпідприємством, яке створює ВВП України, нарощує експорт і годує всю країну і пів світу. Ми понесемо ваші вимоги до сесійної зали Верховної Ради, адже вони повинні реагувати на те, що сьогодні ви приїхали боротися за свої права", – заявив політик.
Активісти передали в Офіс президента звернення до глави держави Володимира Зеленського з підписами приблизно 30 тис. людей із закликом "втрутитися і зупинити знищення важливого для економіки України підприємства, усунути корупціонерів і зберегти робочі місця".
Мітингувальники попросили президента призначити відповідального за організацію перемовин між представниками держави і власниками компанії. Активісти додали, що, якщо до їхніх вимог не дослухаються, то на вулиці вийде ще більше людей.
Біля Офісу президента вони залишили кілька тисяч запалених свічок зі своїми іменами.
Акціонер компанії Олег Бахматюк написав президенту вже два відкриті листи із проханням захистити підприємство від нападок.
Протягом 11–12 листопада 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили про підозру вісьмох фігурантів справи "VAB Банку". Їх підозрюють у заволодінні коштами стабілізаційного кредиту цього банку на суму 1,2 млрд грн, виданого в жовтні 2014 року. 13 листопада НАБУ заочно повідомило про підозру Бахматюка. За версією НАБУ, у 2014 році, за 40 днів після надання кредиту, НБУ визнав "VAB Банк" неплатоспроможним, 1,2 млрд грн банк регулятору не повернув. Бахматюк був найбільшим акціонером "VAB Банку".
Бахматюк називає обвинувачення на свою адресу необґрунтованими, аргументуючи таку позицію тим, що кредит, виданий банку, використовували за призначенням.
Бізнесмен написав 11 листопада відкритий лист президенту України Володимирові Зеленському, у якому просить втрутитися в ситуацію і допомогти припинити тиск силовиків на бізнес. Він заявив, що неодноразово робив пропозиції Фонду гарантування вкладів і Нацбанку України конструктивно вирішити питання із заборгованістю банку і виплатити 8 млрд грн до бюджету, залучивши механізм реструктуризації й авторитетних міжнародних аудиторів.
15 листопада в Національному банку України заявили, що Бахматюк винен державі 29,3 млрд грн. Регулятор у зв'язку з цим подав проти Бахматюка і його компаній понад 50 позовів у різні суди. Бахматюк назвав інформацію про заборгованість у розмірі 29,3 млрд грн такою, що не відповідає дійсності, та маніпулятивною.
