У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не погодилися із висновками Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про те, що кримінальне провадження стосовно народного депутата від "Народного фронту" Дениса Дзензерського щодо декларування недостовірної інформації було закрито САП незаконно. Про це йдеться на сторінці САП у Facebook.
"Кримінальне провадження було розпочато не детективами, а прокурором за наслідками розгляду відповідної заяви представника банківської установи після того, як первинну заяву, направлену до НАБУ, детективами до ЄРДР внесено не було", – повідомили в САП.
У відомстві пояснили, що під час розслідування було встановлено, що на момент початку електронного декларування стосовно депутата було ухвалено низку судових рішень, які набули законної чинності станом на звітний період 2015 року, про стягнення з нього як із поручителя заборгованості в сумі приблизно 4 млрд. грн.
Відповідно до закону України "Про запобігання корупції" декларації нардепа мали б відобразити його фінансові зобов'язання, зокрема отримані кредити, позики та інші зобов'язання. Однак договір поручительства, згідно із законом, не є підставою для виникнення фінансових зобов'язань.
"Прокурором ще в лютому 2017 одержано консультаційне роз'яснення НАЗК (Нацагентство із запобігання корупції. – "ГОРДОН"), згідно з яким агентство вважає необхідним декларувати як фінансове зобов'язання стягнення з особи як з поручителя заборгованості за кредитним договором. Проте відповідне подання прокурора САП... про надання дозволу на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності не було підтримано генеральним прокурором України", – підкреслили в САП.
У відомстві розповіли, що генпрокурор висловив зауваження до кримінального провадження.
"У ході подальшого розслідування народним депутатом, фактично реалізуючи своє право на захист, ініціативно надано пояснення та висновок науковців Національної академії правових наук України, згідно з яким договір поруки не є підставою виникнення фінансового зобов'язання", – заявили в САП.
Вони додали, що детективи НАБУ критично поставилися до цього роз'яснення і самостійно двічі зверталися до інших авторитетних вчених, які підтвердили ці висновки. У САП зазначили, що прокурори мають враховувати обставини, які виправдовують підозрюваного, а всі сумніви щодо доведення провини тлумачать на користь обвинуваченого.
"Прокурори САП будуть і надалі приймати процесуальні рішення про можливість направлення обвинувальних актів до суду або про закриття кримінальних проваджень, керуючись виключно вимогами закону, а не догоджаючи вимогам певних осіб, незалежно від їхнього соціального статусу чи займаної посади", – підсумували у відомстві.
11 липня 2017 року керівник САП Назар Холодницький повідомляв, що САП скерувала до ГПУ подання на притягнення до кримінальної відповідальності Дзензерського за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації).
У листопаді 2017 року під час слухань в антикорупційному комітеті Верховної Ради Холодницький заявив, що САП доопрацьовує подання на Дзензерського.