В'ятрович: Декомунізацію скасувати неможливо. Тому що вона відбулася

В'ятрович: Декомунізацію скасувати неможливо. Тому що вона відбулася В'ятрович: За кожним пам'ятником Леніна ховається Путін
Фото: Volodymyr Viatrovych / Facebook

Декомунізація стосується не тільки гуманітарної політики, але є й питанням безпеки для України, заявив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

В Україні можна очікувати окремих спроб скасування закону про декомунізацію, проте загалом цей процес уже не вдасться зупинити. Таку думку 21 травня висловив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович у Facebook.

"Декомунізацію скасувати неможливо. Тому що вона відбулася. Неможливо повернути на п'єдестали понад 2,5 тис. комуністичних ідолів, повернути їхні імена понад 50 тис. вулиць, приблизно 1 тис. населених пунктів. Неможливо наново заховати видобуту з архівів КДБ правду про злочини комуністів. Позбавити статусу борців за незалежність тих, хто присвятив своє життя боротьбі за свободу", – зазначив він.

В'ятрович заявив, що декомунізацію "народив Майдан", а здійснював український народ, тому громадяни України рішуче зупиняють будь-які спроби повернутися у СРСР.

"Такі спроби, звісно, будуть. Нині Конституційний Суд розбирається з однією з них. Певен, у нього немає жодних підстав назвати закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів неконституційним... Але в ситуації непевності після зміни влади спроби відкотити назад конкретні рішення в рамках декомунізації будуть. Ми повинні рішуче зупиняти їх", – підкреслив директор Інституту національної пам'яті.

"Декомунізація – це не лише про наше минуле. Це про сьогодення і майбутнє. Це не лише гуманітарна політика, але й питання безпеки для України. Декомунізація = деокупація, тому вона має бути продовжена на теренах, де поки що панує російська влада. Тому що за кожним пам'ятником [вождя комуністичної революції Володимира] Леніна ховається [президент РФ Володимир] Путін", – підсумував він.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки"; "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 19171991 років"; "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 19391945 років" та "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті".

Законами забороняють радянську символіку, засуджують комуністичний режим.

15 травня 2015 року закони підписав президент України Петро Порошенко, а 21 травня того самого року вони набули чинності.

30 травня 2017 року Конституційний Суд України отримав конституційне подання 46 народних депутатів щодо відповідності першого з ухвалених законопроектів Основному закону. Автори звернення зазначають, що ст. 15 Конституції гарантує з боку держави свободу не забороненої українським законодавством політичної діяльності.

Звернення в Конституційний Суд підписали нардепи, які представляють опозицію, зокрема члени Опозиційного блоку Михайло Добкін, Михайло Папієв, Юрій Павленко, Тетяна Бахтєєва, Нестор Шуфрич та інші.

21 травня 2019 року відбулося чергове засідання Великої палати КСУ, на якому розглядали закон про декомунізацію. Біля будівлі суду націоналісти протестували проти скасування закону.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати