-2 Київ
Учителі російськомовних шкіл пройдуть курси підвищення кваліфікації в межах підготовки до переходу на українську мову викладання, повідомила в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", фрагмент якого опублікували 20 січня, міністерка освіти і науки України Ганна Новосад.
"Ми нині готуємося до того, щоб із вересня школи, які вчилися російською, з п'ятого класу перейшли на вивчення предметів українською мовою. При цьому рідну мову та літературу викладатимуть російською. Плюс є можливість факультативів і позакласного навчання. А початкова школа залишається рідною мовою", – сказала Новосад.
На запитання, чи не буде у дітей у старших класах проблем із вивченням предметів зі специфічною термінологією через різкий перехід із російської на українську мову, міністерка відповіла, що заплановано певний адаптаційний період. За її словами, за підсумками першого року можна буде відкоригувати навчальні програми.
"Нам нині насправді важливіше підготувати вчителів, щоб вони були готові викладати державною мовою і підтягнули свою термінологію. Для них ми робитимемо окремі курси підвищення кваліфікації, літню школу для того, щоб вони поліпшили свої знання мови", – підкреслила Новосад.
Міністерка зазначила, що дітям, які навчаються російською мовою, вивчити українську і навчатися нею значно легше, ніж дітям, які, наприклад, навчаються угорською мовою.
"Це середовище, в якому українську мову чують. Тому для них цей перехід буде менш болючим і менш складним", – додала Новосад.
Російськомовні школи перейдуть на українську мову навчання з вересня 2020 року.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Президент України Володимир Зеленський заявляв наприкінці квітня, що цей закон, на його думку, ухвалили "без широкого обговорення з громадськістю", та обіцяв ретельно проаналізувати документ стосовно додержання в ньому конституційних норм.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зазначили, що мовна проблема не має стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, проте країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.
10 грудня уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова заявила, що українська влада врахує побажання Венеціанської комісії щодо закону про державну мову в подальшій законотворчій діяльності.
Верховна Рада 16 січня 2020 року ухвалила у другому читанні з поправками законопроєкт №0901 "Про повну загальну середню освіту". Ініціаторами документа у квітні 2019 року виступили тодішній прем'єр-міністр України Володимир Гройсман і попередній Кабінет Міністрів України. "Особи, які належать до національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних навчальних закладах, здобувають: базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу в 5 класі зі щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40% у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не меншу 60% річного обсягу навчального часу", – йдеться в тексті ст. 5 закону. Особи, які належать до інших національних меншин, здобувають у навчальних закладах базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше ніж 80% річного обсягу навчального часу.
