Активіст Євромайдану Іван Бубенчик убив у 2014 році не командирів "Беркуту", як він стверджує, а беззбройних прапорщика і сержанта. Про це в інтерв'ю "ГОРДОН" заявив адвокат сімей Небесної сотні Віталій Титич.
Журналістка нагадала, що Бубенчик, за його словами, уранці 20 лютого спеціально визначив командирів у оточенні на Майдані та нейтралізував їх, а рядовим співробітникам цілився в ноги.
"Це дуже важливий момент і відповідь на запитання, чому Бубенчик із 2016 року не хоче давати реальні свідчення. Він убив не командирів, як стверджує, а прапорщика і сержанта. Причому беззбройних. До того ж один з убитих не стояв в оточенні, а сидів на перекурі спиною до консерваторії, двоє інших (убитий і поранений) були без зброї в шерензі, жодних дій не робили. І постріли були не в голову. Навіщо Бубенчик постійно твердить, що стріляв у потилицю? Не стріляв він у потилицю, це встановило слідство. Навіщо в публічних заявах максимально спотворює картину? Натомість російські ЗМІ активно тиражують як "український націоналіст вистрілив у потилицю правоохоронцям", – сказав Титич.
За його словами, усі обставини інциденту потрібно розслідувати з метою встановлення об'єктивної істини.
"Розслідувано, а не перетворено на черговий срач у Facebook! Що замість цього відбувається? Бубенчик робить гучні заяви у 2016-му. Прокуратура, за законом, не може не завести провадження, перевіряє всі обставини і розуміє: автор цитат спотворює картину, відмовляється давати свідчення, намагається зникнути. У цьому випадку у прокурорів один вихід: або йти самим на посадовий злочин, не висуваючи підозри, або її висунути. Тобто їх загнали в цю ситуацію. Тепер півкраїни на вухах. Це якраз те, чого Бубенчик або ті, хто за ним стоїть, домагалися", – вважає адвокат.
Адвокат Небесної сотні Титич: У суді обвинувачені з "чорної роти" "Беркуту" потекли, готові були давати свідчення. І раптом з'являється Бубенчик зі своїми інтерв'ю. Читайте повний текст інтерв'ю
Згідно з даними з відкритих джерел, наприкінці 1980-х Бубенчик служив у радянській армії, пройшов школу військової розвідки. Під час вірмено-азербайджанського конфлікту кілька місяців провів у Нагірному Карабасі. З початком війни на сході України Бубенчик став добровольцем спецбатальйону МВС "Дніпро-1". У серпні 2015-го дістав поранення в боях за село Піски Донецької області, після лікування став командиром батальйону "Захід-2". Нагороджений орденами "За мужність" і "За оборону країни", а також недержавним орденом "Народний герой України".
У лютому 2016 року в інтерв'ю виданню Bird in Flight Бубенчик повідомив, що вранці 20 лютого 2014 року він убив з автомата Калашникова двох командирів "Беркуту". "Вони стріляли по барикадах упритул, нахабно. Я обирав тих, хто командував. Чути не міг, але бачив жестикуляцію. Відстань невелика, тому на двох командирів знадобилося лише два постріли. Я вбив їх у потилицю, і це правда", – розповів активіст.
У Генеральній прокуратурі України тоді зауважували, що притягнути Бубенчика до відповідальності неможливо через амністію, оголошену Верховною Радою. Він проходив у справі як свідок, однак ухилявся від допитів.
3 квітня 2018 року Бубенчика затримали і доправили до Печерського райсуду Києва для обрання запобіжного заходу. У Генеральній прокуратурі заявили, що активіста підозрюють у вбивстві правоохоронця і військовослужбовця внутрішніх військ, а також у замаху на вбивство військовослужбовця.
5 квітня прокуратура зняла з Бубенчика підозру в умисному вбивстві й відкликала клопотання про арешт. Того ж дня його повідомили про нову підозру – за ст. 348 (посягання на життя співробітника правоохоронного органу) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу України.
24 квітня суд розгляне нове клопотання Генеральної прокуратури України щодо обрання запобіжного заходу Бубенчику.