Потураєв написав, що не вважає перевірку документів у військовозобов'язаних після концерту "загрозою для української культури".
"Так само, як і після будь-якого публічного або масового заходу. Так само, як не вважаю загрозою для української економіки перевірки документів у барах чи клубах. Більше того, я вітаю такі перевірки і вважаю, що вони мають бути наскрізними і постійними. І всі мають про це знати", – написав нардеп.
Йому в коментарях закинули, що новий закон про мобілізацію не діє, і запропонували, щоб монобільшість "подала приклад виборцям" і пішла "всією фракцією на фронт".
"Ми готові, одразу ж після того, як ваші друзі з ЄС це зроблять – вони взагалі не голосували ні за мобілізацію, ні за податки, думаю, що і за бюджет не будуть. Точно в парламенті немає сенсу сидіти – у ТіkТok можна і з іншого місця "працювати", – відповів на цю пропозицію Арахамія.
Скріншот: Nikita Poturaev / Facebook
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Минулого разу їхню дію продовжили із 12 серпня 2024 року на 90 діб. Українці намагаються незаконно вибратися з України, хоча воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, окрім особливих винятків.
Українське законодавство передбачає, що народних депутатів звільнено від призову на військову службу або збори. На сайті президента є петиція, автор якої вимагає мобілізації народних депутатів, її підписало 32,9 тис. осіб (за необхідних 25 тис. для розгляду), поки президент України Володимир Зеленський на неї не відповів.
Добровільно на фронт, за підрахунками видання "Слово і діло", пішли п'ятеро чинних нардепів: це депутати від "Голосу" Роман Костенко (полковник СБУ) і Роман Лозинський (матрос), позафракційна депутатка Людмила Буймістер (сержантка ЗСУ), представник групи "За майбутнє" Сергій Рудик (полковник ЗСУ) і нардеп від "Слуги народу" Святослав Юраш (солдат).