Білорусь надіслала ноту протесту Україні через заміну прапора у Дніпрі. Філатов відреагував

Білорусь надіслала ноту протесту Україні через заміну прапора у Дніпрі. Філатов відреагував Філатов: Молодь може вішати біля мерії будь-які прапори, які захоче. Хоч райдужні
Фото: Дніпровська міська рада / Facebook
10 лютого посольство Білорусі у Києві надіслало до Міністерства закордонних справ України ноту, в якій заявлено протест щодо заміни біля міськради Дніпра офіційного прапора Білорусі на історичний. Про це написала пресслужба посольства.

"Білоруська сторона розглядає подію як цинічний прояв недружнього ставлення до суверенної білоруської нації та акт державного вандалізму з боку влади України, що грубо порушує основоположні принципи міжнародного права", – зазначили у релізі.

Посольство висунуло вимогу повернути офіційний прапор Білорусі на алею біля входу у мерію Дніпра, попросити вибачення і провести розслідування "за фактом осквернення офіційних символів іноземної держави".

Міський голова Дніпра Борис Філатов 10 лютого на своїй сторінці у Facebook відповів білоруським дипломатам.

“Ми живемо у вільній країні, розумієте? У нас кожен громадянин може вийти до мерії з плакатом: "Борю, коли ти вже здохнеш?" І йому за це нічого не буде. Його не поб'ють палкою омоновці і його не посадять у камеру. Так, безперечно, Борі такі плакати можуть не подобатися, але демократія Борі подобається більше. Тому, якщо місцева молодь за бюджет участі встановила біля мерії флагштоки з прапорами національних громад, то вона має право ці прапори міняти так, як їй заманеться", – заявив мер.

Він додав, що в Україні біло-червоно-білого прапора не заборонено, тому "молодь може вішати біля мерії будь-які прапори, які захоче. Хоч райдужні".

9 лютого Філатов повідомив, що у Дніпрі на Алеї багатонаціонального міста, відкритій у 2019 році, змінили офіційний білоруський прапор на біло-червоно-білий. Приводом для такої заміни стали антиукраїнські заяви Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі.

Контекст

Відносини Києва та Мінська загострилися влітку 2020 року – після того, як Україна відмовилася визнавати результати президентських виборів у Білорусі, а Лукашенка – обраним президентом країни. Також Київ висловлював підтримку білоруським протестувальникам, які проводили масові акції проти фальсифікацій на виборах.

Із 26 травня 2021 року – через примусове приземлення літака авіакомпанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, та подальше затримання білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги – Україна вирішила припинити авіасполучення з Білоруссю, а з 29 травня заборонила білоруським літакам використовувати свій повітряний простір.

На початку липня Лукашенко висунув вимогу повністю перекрити кордон з Україною, заявивши, що з України "надходить величезна кількість зброї". Він називав курс України "додатковою загрозою" та звинувачував владу країни у проведенні "політики конфронтації".

На тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною Лукашенко заявив, що армія Білорусі діятиме "точно так, як російська", у разі ескалації на Донбасі, і допустив завдання "ракетного удару і не тільки" по Україні.

В інтерв'ю пропагандисту Володимиру Соловйову Лукашенко заявляв, що у разі війни з Україною країни Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) впораються за "три-чотири дні", а також, що визнає окупований Росією Крим російським, коли його про це попросить президент РФ Володимир Путін.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати