Член правління Інтернет-асоціації України Максим Тульєв 9 липня заявив, що РНБО ухвалив "остаточне рішення про створення реєстру заборонених сайтів – того самого "Укркомнагляду". Тульєв говорив, що він увійшов до складу робочої групи з питань технічної реалізації реєстру.
Реагуючи на це, Данілов назвав інформацію неправдивою.
"Ви пам'ятаєте, що одна молода людина, яка на прохання своєї організації включена в робочу групу, заявила про те, що нібито апарат РНБО має створити якийсь санкційний реєстр із забороною ЗМІ? Це абсолютно не відповідає дійсності... Ми цим питанням не займаємося", – сказав Данілов.
Він додав, що РНБО зараз узгоджує список ЗМІ, які вже кілька років перебувають під санкціями. Ідеться про великий перелік, серед яких телеканали NewsOne і ZIK, соціальні мережі "ВКонтакте", "Одноклассники" тощо.
Контекст
15 травня 2017 року на той момент президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 року про фізичних та юридичних осіб, проти яких запроваджують антиросійські санкції строком від одного року до трьох років. У списку санкцій опинилися, зокрема, соцмережі "ВКонтакте" і "Одноклассники", сервіси Mail.Ru і "Яндекс", сайти російських антивірусних компаній "Лаборатория Касперского" і "Доктор Веб".
Пізніше санкції продовжували та розширювали. Зокрема, 2 травня 2018 року РНБО ввела нові і продовжила старі санкції проти громадян і юридичних осіб Росії, які пов'язані з російською агресією проти України, розширивши список заборонених сайтів.
4 лютого 2021 року Голосіївський райсуд Києва постановив заблокувати в Україні 426 сайтів, серед яких, зокрема, російські та українські засоби масової інформації. У список потрапили російське агентство РБК, український сайт From-UA, блог-платформа LiveJournal та інші. Але 25 лютого кримінальне провадження, за яким суд ухвалив рішення, закрили.
Для регулювання діяльності інформаційних ресурсів, зокрема в інтернеті, підготували законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу". Його зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.
Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. Його відправили на повторне перше читання, але потім 2020 року зареєстрували ще два інші законопроєкти про медіа.
Понад 100 журналістів, медіаменеджерів і експертів підписали відкритого листа президенту Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам і європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкт "Про медіа".
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.
0 Київ
