"Я особисто вважаю, що вже давно час надати Україні план дій щодо членства. Така обіцянка була, її треба виконати", – сказала Калнієте, зазначивши, що Україна може розраховувати на підтримку балтійських держав і Польщі.
За її словами, навіть ПДЧ "сам собою є важливим політичним меседжем". Калнієте висловила надію, що інші країни – члени Альянсу почують тих, хто підтримує Україну на її шляху в НАТО.
"Україна – це також і безпека ЄС, безпека країн – членів НАТО. І всі члени Альянсу, які ще не визначилися, оскільки вважають, що все ще необхідно знайти шлях умиротворити Росію, – я їм можу сказати: ми більше не можемо політично ховатися за цим виправданням, що ми не маємо дратувати Росію, – підкреслила Калнієте. – Ми маємо оцінювати цей режим таким, яким він є: це диктатура, яка загрожує своїм сусідам і власному народу".
Латвійська політикиня зазначила, що "провела своє свідоме життя в Радянському Союзі" і знає, що "наступник Радянського Союзу Росія зважає тільки на силу, яку підкріплює військова міць".
Контекст
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала одержати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна дістала статус партнера розширених можливостей.
Із січня на Донбасі фіксують загострення ситуації. 1 квітня в Офісі президента зазначали, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. За інформацією української розвідки, РФ готова до ескалації ситуації на Донбасі. Не відкинули також спроби просування окупантів углиб України.
Як повідомляв 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, станом на початок березня біля кордону України РФ розгорнула дві армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони, а також Чорноморського флоту загальною чисельністю приблизно 89 тис. осіб. Стягування російських військ до кордону України, ймовірно, закінчать до 20 квітня, їхня кількість може сягнути 56 батальйонних тактичних груп зі 110 тис. військових, зазначав він.
6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом, що НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі, і ПДЧ "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія та Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
-1 Київ
