За словами Мельника, більшість українців сьогодні переконана, що підписання Будапештського меморандуму і відмова Києва від ядерних арсеналів були "фатальною помилкою", оскільки за 20 років країна "залишилася з порожніми руками" перед агресією РФ, яка за допомогою військової сили захопила "сім відсотків території України".
"Решта підписантів меморандуму не перешкодили цьому воєнному вторгненню. Це означає надзвичайну втрату довіри, у тому числі і для режиму нерозповсюдження ядерної зброї, – сказав дипломат. – Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) також несе особливу історичну відповідальність за збереження суверенітету України, і вона мусить нам допомогти якомога швидше стати членом НАТО".
Водночас Мельник зазначив, що питання про відновлення Україною статусу ядерної держави на цьому етапі "не стоїть на порядку денному".
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 6 квітня 2021 року заявив, що вступ України до Альянсу є єдиною можливістю завершити війну на Донбасі. За словами глави держави, надання Києву плану дій щодо членства в НАТО стало б "справжнім сигналом для РФ". Столтенберг, зі свого боку, зазначив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
В Офісі президента заявляли, що Україна не братиме участі в саміті НАТО в червні 2021 року, але питання надання ПДЧ на ньому обговорять.
5 грудня 1994 року підписали Будапештський меморандум. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету та кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, не тільки ядерної. Окрім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічний тиск. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор.
Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і розпочавши збройну агресію на Донбасі, заявляли у МЗС України.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що Росія Будапештської угоди не порушувала, оскільки не застосовувала стосовно України ядерної зброї.
-2 Київ
