Глава Мін'юсту назвав "унікальним" той факт, що справу про борг України перед Росією веде Міністерство фінансів, у зв'язку із чим відмовився коментувати шанси Києва на перемогу в цьому судовому засіданні.
Малюська вважає, що ймовірні три варіанти розвитку подій. Відповідно до першого, суд прийме позицію Росії, яка хоче, щоб рішення першої інстанції про стягнення коштів за спрощеною процедурою залишилося чинним.
Наступні два варіанти – на користь України. Якщо сторони перейдуть у повний судовий процес для дослідження всіх доказів і аргументів Києва в цьому спорі, суд слухатиме справу ще протягом кількох років.
Ще один імовірний варіант – зупинка процесу до ухвалення рішення в іншій міжнародній судовій інстанції. Це, на думку Малюськи, означає зупинку розгляду справи на "надзвичайно тривалий невстановлений час".
Контекст
У грудні 2013 року президент РФ Володимир Путін і президент України Віктор Янукович домовилися про виділення кредиту в сумі $15 млрд через розміщення українських цінних паперів. Облігації на $3 млрд розмістили на Ірландській фондовій біржі у грудні 2013 року, їх викупила Росія.
У жовтні 2015 року власники 13 із 14 випусків єврооблігацій України на загальну суму $14,36 млрд і €600 млн погодилися на їх реструктуризацію.
Україна не дістала від Росії згоди на реструктуризацію єврооблігацій на $3 млрд із терміном погашення 20 грудня 2015 року.
У грудні 2015 року Кабінет Міністрів України ввів мораторій на виплату $3 млрд за єврооблігаціями.
У лютому 2016 року Росія подала позов проти України до Високого суду Лондона щодо стягнення боргу, у травні того самого року Україна подала документи щодо свого захисту в межах цього судового процесу.
У березні 2017 року Високий суд Лондона ухвалив прискорений розгляд позову Російської Федерації проти України у справі про євробонди на суму $3 млрд. У мінфіні РФ заявили, що, згідно з рішенням Високого суду, Україна зобов'язана виплатити Росії номінальну вартість єврооблігацій у сумі $3 млрд, а також відсотки. У Мінфіні України повідомляли, що оскаржили рішення суду Лондона.
Під час попередніх слухань в апеляційній інстанції, що відбулися в січні 2018 року, Україна звинувачувала РФ у політичному тиску, яким супроводжували виділення грошей 2013 року, коли президентом України був Віктор Янукович.
У вересні 2018 року Апеляційний суд Англії постановив провести повноцінний судовий процес для розгляду одного з чотирьох аргументів України у спорі з Росією. Українська сторона стверджує, що кредит на $3 млрд було взято під "неправомірним тиском", із примусом до угоди. У листопаді РФ оскаржила це рішення.
9 грудня 2019 року у Верховному суді Великобританії розпочали слухання за скаргами сторін. РФ не згодна з рішенням апеляційного суду про розгляд справи за повною процедурою, також вона заперечує аргумент України про "примус". Україна переважно задоволена вердиктом апеляційного суду, проте заперечує три тези щодо його рішення.
У грудні 2020 року Верховний суд Великобританії завершив розгляд скарг України та Росії. Ухвалення рішення перенесли на пізнішу дату.
-3 Київ
