Таку думку 26 квітня під час дискусії, організованої Київським безпековим форумом (КБФ), висловила лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, трансляцію проводили на каналі форуму в YouTube.
"Брехня з боку держави про Чорнобиль була справжнім ляпасом в обличчя людям. І, як це часто відбувається, брехня спричинила руйнування. Так само, як і 35 років тому, держава бреше білорусам. [Олександр] Лукашенко брехав про пандемію коронавірусу, про результати виборів [президента] і політичних в'язнів, які для нього просто не існують. Але білоруси побачили, що вони не самі. І сказали "ні" диктатурі", – зазначила вона.
Тихановська додала, що зараз у Білорусі "минуле бореться в майбутнім" і закликала європейські країни продемонструвати "такий самий рівень солідарності й підтримки, яку вони надали білоруським сім'ям після Чорнобиля".
Контекст
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції у квітні 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна із двох, яку оцінили за максимальним, сьомим, рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами тільки катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.
На майданчику Київського безпекового форуму сьогодні спеціально з нагоди 35-річчя від дня катастрофи виступили: вселенський патріарх Варфоломій, голова форуму, прем'єр-міністр України 2014–2016 років Арсеній Яценюк, білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич, амбасадорка Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс, амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен тощо.
9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи продемонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювати по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
-2 Київ
