"Вікторе Андрійовичу. Я хочу вам подякувати особисто від себе... Для мене величезна подія, коли ви із [чинним на той момент президентом Польщі] Лехом Качинським і лідерами трьох балтійських держав на літаку, якого не пускали в повітряний простір Росії... Ви облітали кілька годин, приземлялися в Азербайджані. І через азербайджанські села їхали до Грузії. Уночі. І в'їхали на центральну площу Тбілісі, де сотня тисяч людей стояла. Це було так зворушливо, це було так важливо для України, для кожного українця... Це до сліз", – нагадав Гордон.
Ющенко уточнив, що поїздка до Тбілісі забрала тоді у глав держав 12 годин, і поділився спогадами.
"[Президент РФ Володимир] Путін заходить у Грузію. І в тому ж 2008 році, гіркопам'ятному, мені Миша (тодішній президент Грузії Михайло Саакашвілі. – "ГОРДОН") телефонує. Я кажу: "Чим я можу допомогти?" Він каже: "Приїжджай". Я кажу: "Давай ще Леха заберемо", – розповів Ющенко.
За словами третього президента України, грузини "думали, що вони одні", і потребували підтримки.
"Вони тільки тепле слово чекали, що вони не одні. Оце відчуття, – розповів Ющенко. – Я вже це порівняння десь використовував. Як на [проспект] Руставелі під'їжджаємо, вони стоять, як... Найближче, що до пам'яті приходить, – як пінгвіни в Антарктиді. Холодно. Так вони в купочки... одна купочка, друга, третя купочка. Тоді до центру, до парламенту під'їжджаєш – ті вже купочки в масі".
Ющенко додав, що російські танки на той момент стояли за 26 км від Тбілісі.
"І ми багато разів із Лехом... Коли в аеропорту в Сімферополі чотири години чекали дозволу перельоту через Росію коротшою дорогою, а потім плюнули, і я кажу: "Давай полетимо на Туреччину. То точно доїдемо хоч до наступного ранку". Але багато разів ми говорили: "Ну чотири президенти (окрім Ющенка та Качинського, у Тбілісі прилетіли президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, президент Литви Валдас Адамкус, а також прем'єр-міністр Латвії Іварс Годманіс. – "ГОРДОН") станемо перед парламентом, їде російська техніка – що вони нам зроблять?" – згадав третій президент України.
Ющенко додав, що це був своєрідний психологічний експеримент.
"Але я кажу: "Леху, що вони нам зроблять? 100 зі 100 вони зупиняться. Нам що треба зробити? Нам треба їх зупинити. Краще – за 26 кілометрів. Гірше – на другій відстані. Але показати, що вони лохи. Показати, що та нечесна, недобра справа, яку вони роблять проти Грузії, буде мати стільки сторонників, стільки опору, причому благородного опору, святого опору, що вони ще такого не бачили", – висловився він.
Ті, хто зібрався, за відчуттями Ющенка, "навіть не слів чекали".
"Вони чекали, щоб ми стали на трибуні, обняли Саакашвілі, обняли організаторів і сказали, що ми разом. "Ми разом. Що буде сьогодні, завтра... Вибачте, що б не було – ви завжди будете вільні. Через пів року, через рік, через 10 ви будете вільні. Тому що ваше діло – святе". Я один посил від України сказав: "Я сьогодні тбілісець". Це я використав [35-го президента США Джона] Кеннеді слова (чия фраза: "Я – берлінець", сказана в Західному Берліні 1963 року на підтримку жителів міста після зведення комуністичним режимом НДР Берлінської стіни, стала культовою. – "ГОРДОН")", – процитував третій президент України свій виступ на мітингу у Тбілісі.
Ющенко: Чому не отруїв Путіна, коли він був у мене вдома? Не думав, що його так погано у школі вчили. Читайте повний текст інтерв'ю