Мову про це завели під час обговорення результатів візиту до Києва державного секретаря США Ентоні Блінкена і його зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським.
"Пам'ятайте, що ми чули після Блінкена? У нас спільна позиція щодо "Північного потоку". Де ось ця спільна позиція, коли зараз США свідомо не запроваджують санкції щодо оператора, який будує "Північний потік". І тут насправді все дуже просто і дуже чесно, потрібно казати: "Цю битву ми програли", – сказав український дипломат.
Згодом він підкреслив, що програно першу "битву".
"Це не значить, що ми програли війну стосовно газу, але ми програли цю битву. Ми не змогли переконати американців, що "Північний потік" потрібно зупинити за будь-яких умов", – зазначив Клімкін.
За його словами, "дипломатія тільки починається" і це буде "найскладнішим етапом".
"Поки що ми боролися проти "Північного потоку", за санкції, працювали з Конгресом, із Сенатом, з усіма противниками, з усіма, із ким є. А зараз, скоріш за все, нам у новій конфігурації доведеться домовлятися про умови й гарантії для нас, щоб ми не припинили бути транзитером, самим надійним транзитером і не стали джерелом диверсифікації, як іноді кажуть, якогось транзиту", – пояснив Клімкін.
Він вважає, що "американці своїм рішенням отримали місце за столом для обговорення цих умов".
"Вони будуть також обговорювати умови стосовно "Північного потоку" і взагалі газового ринку в Європі. Тобто домовлятися будемо у форматі Україна – США – ЄС – Німеччина, скоріш за все, Франція десь там буде поряд", – прогнозує ексглава МЗС України.
Шанс на те, що "Північного потоку – 2" не добудують, дипломат оцінив як незначний.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій стосовно компанії – оператора газогону Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону.
21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Зеленський 20 травня, говорячи про заплановану зустріч Байдена із президентом РФ Володимиром Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.
+5 Київ
