Климпуш-Цинцадзе: Якщо виконаємо "домашню роботу", у НАТО не буде причин сумніватися, чи варто приймати Україну

Климпуш-Цинцадзе: Якщо виконаємо "домашню роботу", у НАТО не буде причин сумніватися, чи варто приймати Україну Климпуш-Цинцадзе: Ми мали б рухатися до того, щоб наші річні національні програми дедалі більше скидалися на плани дій щодо членства
Фото: EPA

Головна мета України – реалізовувати річну національну програму під егідою комісії Україна – НАТО, заявила віце-прем'єр-міністр із питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

У НАТО не буде причин сумніватися, чи варто приймати Україну в Альянс, якщо країна виконає свою "домашню роботу", сказала віце-прем'єр-міністр із питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе в інтерв'ю "Обозревателю".

"Президент надіслав листа до НАТО, де підкреслив зміни, які сталися в нашому законодавстві. Маю на увазі закріплення стратегічної цілі – членства в Альянсі. На основі цього листа й інших наших звернень маємо результат у вигляді технічних змін, що фігурують на веб-порталі НАТО. Там чітко наголошено, що Україна визначилася для себе та буде прагнути членства. Не йдеться про якісь додаткові статуси", – зазначила вона.

Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що до розроблення річної національної програми під егідою комісії Україна – НАТО залучили 158 міністерств і відомств. Вона сказала, що головна мета зараз – реалізовувати цю програму, а також інші документи, наприклад Стратегічний оборонний бюлетень.

"Якщо виконаємо цю "домашню роботу", у НАТО не буде причин сумніватися, чи варто приймати Україну. Також ми мали б рухатися до того, щоб наші річні національні програми дедалі більше скидалися на плани дій щодо членства. І саме через нашу особливу зацікавленість в України є доступ до планів деяких нинішніх членів Альянсу. Тобто у нас є взірці", – розповіла Климпуш-Цинцадзе.

Вона наголосила, що план дій щодо членства стосується середньострокових завдань співробітництва України з НАТО.

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

Згідно з новою Воєнною доктриною України, ухваленою у 2015 році, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням. Порошенко повідомляв, що рішення про вступ України в НАТО будуть ухвалювати на референдумі.

Міністр оборони Степан Полторак заявив у лютому 2018 року, що Україна протягом двох років на 90% виконала вимоги НАТО.

9 березня у НАТО повідомили, що визнають за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати