Кучма: Лукашенко – несамостійний слуга двох панів 

На думку експрезидента, українці історично були готовими до того, що Росія стане ворогом України, але не очікували цього від Білорусі, оскільки вона раніше не давала приводів "дивитися на себе як на потенційного ворога".

Кучма каже, що в період свого президентства вважав за потрібне зберегти близькість українського й білоруського народів, тому підтримував високий рівень політичних і економічних відносин із Білоруссю й безпосередньо контактував із Лукашенком.

"На відміну від моїх стосунків із [тодішнім президентом Польщі Александром] Квасневським, з яким я зустрічався майже так же часто, дружби між мною й Лукашенком не було. Я взагалі не певен, чи є в нього друзі. Але я хотів, щоб дружили наші народи й держави, і тоді це вдавалося", – додав Кучма.

Він вважає, що Лукашенко потрібен нелегітимному президенту Росії Володимирові Путіну.

"Білорусь для Путіна стратегічно безцінна – і для війни проти нас, і для потенційно неминучої конфронтації із Заходом. Лукашенко ж сьогодні ефективно контролює свою країну, для чого в самого Путіна не вистачило б ресурсу. Тому я б сказав, що Лукашенко сьогодні – не самостійний, але сильний гравець. Парадокс у тому, що Лукашенко двічі несамостійний – він залежить ще й від Китаю, а не лише від РФ. Такий собі слуга двох панів", – додав Кучма.

Така позиція дає Лукашенкові можливості "маневрувати", час від часу використовуючи "неспівпадіння інтересів і протиріччя між Пекіном і Москвою", продовжив експрезидент, але не став прогнозувати, наскільки великий потенціал у такої "гри".

Кучма вважає, що модель відносин із Білоруссю, яку обрало українське керівництво в умовах війни, правильна.

"Усі все розуміють. Усі все бачать. Ніхто нічого не забув. Але обидві сторони роблять вигляд, що сумлінно дотримуються озброєного нейтралітету. І на цей момент це правильно, – додав він. – Що ж до стосунків із Білоруссю після війни. Тут – як і в багатьох інших питаннях – усе залежить від того, як і коли закінчиться ця війна".