0 Київ
Київ буде на боці білоруського народу і далі допомагатиме громадянам Білорусі, які їдуть зі своєї країни в Україну. Про це в інтерв'ю ТСН, опублікованому 30 грудня, заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
"Одну зі змін я вважаю принциповою. Для цілої низки дій та легалізації себе в Україні білорусам скасували вимогу виїзду за межі України й оформлення всіх цих документів ззовні через посольство. Тобто, якщо ти виїхав, уже не треба повертатися в Білорусь, низку правових питань можна вирішити, перебуваючи в Україні. Це суттєве спрощення. Насправді для білоруського народу ми зробили дуже багато, щоб підтримати в цій ситуації", – підкреслив Кулеба.
Він зазначив, що інформація про великі потоки біженців із Білорусі, які намагаються в'їхати в Україну, не відповідає дійсності.
"Я розумію сюжети, і завжди можна знайти когось, у кого є своя страшна історія. Але потрібно оцінити, наскільки ця проблема є системною. Я вам скажу відверто, коли наші медіа розривалися від повідомлень, що є купа білорусів, які хочуть в'їхати в Україну і не можуть знайти тут прихисток, але сувора правда полягає в тому, що не було жодних потоків біженців і стражденних білорусів, які намагалися прорватися через кордон і в'їхати в Україну. Був дуже нормальний процес, він був повністю цивілізований і контрольований, люди в'їжджали спокійно, але натовпу на кордоні не було. Хоча, нагадаю, що в Україні для білорусів із самого початку діяв безвізовий режим, на відміну від країн ЄС. В'їхати сюди їм було найлегше. Тому не треба перебільшувати проблему. Але я запевняю вас, що ми стояли, стоїмо і будемо стояти на боці білоруського народу. Це принциповий момент української політики в цьому питанні", – резюмував Кулеба.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолює країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву.
Лукашенко 23 вересня обійняв, як він вважає, посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.
