Таку думку в інтерв'ю Rzeczpospolita, опублікованому 1 лютого, висловив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Проте, зазначив він, "за нинішніх обставин Україна не може йти на поступки".
За словами Кулеби, це не Україна нарощує війська вздовж кордонів сусідів, не "окуповує територію сусідньої країни" і не здійснює кібератак.
Глава МЗС наголосив, що Україна "відкинула будь-яку можливість піти на поступки, які б їй нав'язали іззовні".
Журналіст видання запитав у Кулеби, як президенту РФ Володимирові Путіну зберегти обличчя, якщо він вийде із протистояння із Заходом із "порожніми руками".
Глава МЗС відповів, що "саме російське керівництво має подумати про те, як воно має намір рятувати обличчя Росії", а не Україна.
Кулеба наголосив, що не Україна створила цю проблему і "не нам вирішувати, як краще зберегти обличчя Путіна".
Було б "контрпродуктивно зосереджуватися на порятунку обличчя Росії, а не на запобіганні її вторгненню" в Україну, резюмував Кулеба.
Контекст
7 грудня 2021 року Путін під час розмови із президентом США Джо Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в наданні їй надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку й розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернулися до меж кордонів 1997 року (відтоді до Альянсу вступила низка країн, включно з Польщею).
Увечері 10 січня 2022 року в Женеві завершилися перемовини США і Росії про вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала американську делегацію, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.
Шерман за підсумками зустрічі зазначила, що США й союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО".
У Відні 13 січня завершилося засідання постійної ради ОБСЄ, на ньому продовжилися дискусії між РФ та країнами Заходу щодо "гарантій безпеки". Збігнєв Рау, глава МЗС Польщі, який цьогоріч головує в ОБСЄ, заявив, що європейський регіон зараз ближчий до війни, ніж будь-коли протягом останніх 30 років.
За підсумками перемовин у Росії заявили, що США і НАТО не надали жодних гарантій, представники Штатів сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки.
Посол США в Росії Джон Салліван увечері 26 січня привіз до міністерства закордонних справ РФ письмову відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки".
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив 27 січня, в документі немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
2 лютого текст відповіді США і НАТО на вимоги РФ щодо "гарантій безпеки" опублікувало іспанське видання El País. Штати й Альянс повторили РФ свою позицію щодо прихильності до політики "відкритих дверей" у НАТО.
+10 Київ
