За її словами, ЄС має бути готовим до альтернативної європейської пропозиції для встановлення миру в Україні, і варто обговорити, чи потрібно створювати "певну коаліцію держав", які здатні, можуть і хочуть забезпечити мир в Україні.
"Нам треба поговорити про те, чи роблять це і які будуть правові межі цього, тому що досі ми всі бачили це як спільну місію НАТО", – сказала Сіліня.
Вона також зазначила, що водночас "усі мають домовитися", зокрема – хто командуватиме силами і які гарантії буде надано військовим, якщо їх "скерують на цю місію".
Сіліня додала, що в Латвії є готові сценарії, але "ми маємо домовитися про ці великі межі".
Водночас вона наголосила, що Євросоюз зараз у ситуації, коли потрібно бути "досить практичними" щодо кроків, на які очікує Україна, включно з якнайшвидшим вступом України в ЄС, що є "мінімумом, який може зробити Європа".
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема, Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
14 січня 2025 року CNN повідомив, що західні союзники України активно обговорюють імовірність того, що країни НАТО могли б розгорнути війська для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди. Водночас в Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.
21 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, передбачають не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер написав у колонці The Telegraph, що Великобританія згодна скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди.
Макрон 17 лютого скликав екстрений саміт лідерів ЄС для обговорення питань безпеки Європи й американських ініціатив щодо зупинення повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну. У зустрічі взяли участь лідери Німеччини, Великобританії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів, Данії, офіційні особи НАТО, ЄС і ООН. За даними Financial Times, під час "кризової зустрічі" вони сварилися, обговорюючи тему скерування військ в Україну для гарантування безпеки від РФ.
18 лютого Макрон запропонував "переозброїти, переоснастити українців". Після чого, за його словами, можна "скерувати експертів або навіть війська в обмеженій кількості за межі зони конфлікту", щоб "підтримати українців і продемонструвати солідарність". Це те, що Франція розглядає з Великобританією, додав він.
Того самого дня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у коментарі порталу Polsat News сказав, що жодна коаліція країн не планує скеровувати війська в Україну.
19 лютого Макрон має намір провести неформальну зустріч щодо України з деякими європейськими лідерами й союзником по НАТО Канадою.
+14 Київ
