Жодна коаліція країн не планує скеровувати війська в Україну

Політика

На сьогодні жодна коаліція країн не планує скеровувати війська в Україну. Таку думку висловив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у коментарі порталу Polsat News, опублікованому 18 лютого.

Він вважає, що інформація про створення франко-британської миротворчої місії не відповідає дійсності.

За його словами, країни-партнери України, які межують із Російською Федерацією, не мають брати участь у миротворчій місії, оскільки це може призвести до "додаткового напруження й ускладнити ситуацію".

"Польща, безперечно, не скеровує й не скеровуватиме військ в Україну, я хочу це чітко заявити. У нас є інші завдання", – вважає політик.

Міністр стверджує, що зараз Польща має зосередитися на захисті спільного кордону з Білоруссю, який, "як і раніше, є об'єктом ворожих дій". Крім того, Польща має намір і надалі виконувати роль важливого логістичного вузла для України, а в майбутньому, можливо, й інфраструктурного.

17 лютого прем'єр-міністр Дональд Туск перед зустріччю лідерів країн Європи в Парижі, яку зібрав президент Франції Еммануель Макрон, уже заявляв, що Польща не має наміру скеровувати своїх військових в Україну, але готова підтримати держави, які ухвалять таке рішення.

Контекст

Після того як Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
14 січня 2025 року CNN повідомив, що західні союзники України активно обговорюють імовірність того, що країни НАТО могли б розгорнути війська для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди. Водночас в Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.
21 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, передбачають не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер написав у колонці The Telegraph, що Великобританія згодна скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди.
Макрон 17 лютого скликав екстрений саміт лідерів ЄС для обговорення питань безпеки Європи й американських ініціатив щодо зупинення повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну. У зустрічі взяли участь лідери Німеччини, Великобританії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів, Данії, офіційні особи НАТО, ЄС і ООН. За даними Financial Times,під час "кризової зустрічі" вони сварилися, обговорюючи тему скерування військ в Україну для гарантування безпеки від РФ.
18 лютого Макрон запропонував "переозброїти, переоснастити українців". Після чого, за його словами, можна "скерувати експертів або навіть війська в обмеженій кількості за межі зони конфлікту", щоб "підтримати українців і продемонструвати солідарність". Це те, що Франція розглядає з Великобританією, додав він.
19 лютого Макрон має намір провести неформальну зустріч щодо України з деякими європейськими лідерами й союзником по НАТО Канадою.