0 Київ
Президента Білорусі Олександра Лукашенка хочуть позбавити звання почесного доктора наук Київського університету імені Тараса Шевченка. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила співзасновниця політичного клубу КНУ імені Шевченка Олена Нікуліна.
За її словами, випускники та студенти університету ініціювали збір підписів за відповідне рішення.
"Цим зверненням ми хочемо привернути увагу університету до того, що диктатор, який зневажає принципи демократії та права людини, не може мати звання почесного доктора нашого університету та бути частиною нашої академічної спільноти", – зазначила Нікуліна.
Вона також повідомила, що поки що це звернення від випускників і студентів, але вона сподівається, що до них приєднаються аспіранти, викладачі та працівники університету.
"Олександр Лукашенко є відповідальним за неприйнятну жорстокість проти мирних протестувальників та спробу сфальсифікувати демократичні вибори президента Білорусі 2020 року. Ця особа не є прогресивним державним і політичним діячем та не заслуговує на високе звання почесного доктора. Ми переконані, що присутність Олександра Лукашенка серед переліку почесних докторів Київського національного університету імені Тараса Шевченка кидає тінь на репутацію цього звання та підриває авторитет університету як провідного закладу вищої освіти нашої держави", – ідеться у зверненні до ректора.
Диплом почесного доктора Лукашенку вручив 5 листопада 2009 року нинішній ректор Леонід Губерськийо.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. За попередніми даними Центрвиборчкому країни, найбільше голосів набрав Лукашенко (80,2%), друге місце посіла опозиціонерка Світлана Тихановська – 9,9%. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. ЦВК Білорусі планує оголосити остаточні результати виборів 14 серпня.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають і до сьогодні. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Вони збираються ввечері на мітинги, а вночі розходяться. Для розгону протестувальників силовики застосовують спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.
Акції супроводжують сутички протестувальників і міліції. У МВС Білорусі розповіли, що під час протестів 9 серпня затримали 3 тис. осіб, 10 серпня – ще 2 тис., 11 серпня – понад 1 тис., 12 серпня – приблизно 700. Затриманим інкримінують масові заворушення, хуліганство та опір співробітникам міліції.
За офіційними даними, під час сутичок постраждало кілька сотень людей, відомо про двох загиблих. Перший чоловік загинув 10 серпня в Мінську. Прессекретарка МВС Білорусі Ольга Чемоданова повідомила, що в руці демонстранта вибухнув вибуховий пристрій. Але очевидці повідомили телеканалу "Белсат", що чоловік помер внаслідок влучання світлошумової гранати. Про смерть другого чоловіка стало відомо 12 серпня. 9 серпня його затримали в Гомелі. За даними рідних, йому стало зле в закритому автозаку, який прямував у СІЗО.
Іноземні держави та міжнародні організації закликали владу Білорусі утриматися від насильства. З такими заявами, зокрема, виступили США, ЄС, Україна, Польща, Литва та інші. У США і ЄС заявили, що вибори в Білорусі не були вільними і демократичними. За даними ЗМІ, наприкінці серпня Євросоюз розгляне питання запровадження санкцій проти Білорусі.
Держсекретар США Майк Помпео заявив 12 серпня, що США можуть запровадити санкції проти Білорусі або обмежити постачання американської нафти.
