+3 Київ
Прессекретарка президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель вважає, що журналісти мають самостійно подумати про саморегулювання. Про це вона сказала в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман, відповідаючи на запитання, чи читала спікерка президента законопроєкт про медіа й чи розуміє, що в його теперішньому вигляді цей законопроєкт – не про дезінформацію, а про цензуру.
Мендель підкреслила, що теперішнє законодавство в медіасфері абсолютно несучасне, а створення майданчиків, які можуть поширювати дезінформацію, нічим не регламентують. Вона вважає неправильним, що журналістом може стати будь-яка людина, і для цього не потрібен "документ, який би вказував, що він журналіст".
"Я вважаю, що ви, професійні журналісти, маєте теж про це турбуватися. Тому що виходить, що ти 10–20 років у професії, ти дотримуєшся стандартів, ти розвиваєш контакти, знаходиш топових людей, ти працюєш. А потім приходить якийсь пацанчик, якому дають баблішка, у якого немає жодних цінностей, немає розуміння журналістських стандартів або етики, приносить намордник прессекретарю до офісу. І він теж говорить: "Я журналіст, я відстоюю свободу слова", – заявила Мендель.
"Або приходить інша людина, яка розповідає стратегію накладання наративів іншої країни, говорить: "Україна – не держава", припустімо. І він теж говорить: "Я – журналіст", – додала вона.
На думку спікерки, це етичне питання, і воно стоїть не перед Україною, а перед усім світом. "Тому що ми маємо чітко зрозуміти, де закінчується свобода слова, а де починається дезінформація", – сказала вона.
На уточнення Бацман про те, що, як з'ясували на прикладі каналів, близьких до нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, у держави є механізми для боротьби з російською пропагандою, Мендель заявила, що "не може РНБО збиратися заради кожного сайта".
Спікерка президента зазначила, що спірний законопроєкт зазнав різкої критики громадськості та його не ухвалила Рада, і ще раз підкреслила, що журналістам треба подумати про інструменти й платформи саморегулювання. "Це має цікавити вас найперше, і нам би дуже хотілося, щоб журналістику представляли професійні люди, які дотримуються стандартів", – сказала вона.
"Можливо, цей закон не пройде. І слава богу, що цей діалог увійшов у таку стадію, коли дійсно показав, наскільки важлива журналістика. Але те, що якийсь закон має бути, яким установлять, що таке медіа, і що є сьогодні журналістикою, і хто є журналістом, – це обов'язково. Не можна жити у ХХІ столітті за законами ХХ", – резюмувала Мендель.
Нашийник і повідець у подарунок Мендель до Офісу президента приносив у жовтні 2019 року колишній заступник головного редактора, колишній шеф-редактор новин "РБК-Україна" Сергій Грішин. Зараз він головний редактор телеканала "Ісландія".
Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення функцією нагляду й контролю за всією сферою медіа.
Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. Його відправили на повторне перше читання, але згодом 2020 року зареєстрували ще два інші законопроєкти про медіа.
Понад 100 журналістів, медіаменеджерів й експертів підписали відкритий лист Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам і європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкт "Про медіа".
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.
