"Я вважаю, що правильно було б із самого початку, якби це вніс президент, якби президент зібрав всі політичні сили і сказав: "Дивіться, така в нас проблема, давайте її вирішувати, розділяти відповідальність, виходити до народу й казати, що виходить". Ні, вирішили цю історію не комунікувати, йти через військових, через уряд, і от що ми отримали", – сказав Костенко.
На його думку, саме через відсутність комунікації і депутати, і суспільство були за те, що законопроєкт треба змінювати й доопрацьовувати.
Він додав, що зміни обов'язково мають бути, але впроваджувати їх треба "через комунікацію із громадянами, депутатами, військовими й урядом".
Контекст
25 грудня Кабмін подав у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачає зниження мінімального віку мобілізації з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Крім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав.
Того самого дня в Раду подали ще один законопроєкт (№10379), який пропонує збільшити штрафи за порушення правил військового обліку й мобілізації. Загалом у парламент подали вже п'ять законопроєктів про мобілізацію – урядовий і чотири альтернативні.
Голова комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич 6 січня повідомив, що в законопроєкт про мобілізацію внесуть суттєві зміни.
8 січня комітет Верховної Ради з антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня Рада повернула на доопрацювання в Кабінет Міністрів України законопроєкт про мобілізацію. Того самого дня його відкликав Кабмін.
Міноборони підготувало нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням пропозицій депутатів і готове виносити його на погодження Кабміну, повідомив 11 січня міністр оборони Рустем Умєров.
+10 Київ
