Нардеп Железняк про АРМА: Якщо орган уже прогнив, важко його реформувати. Його треба ліквідувати

Політика

Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк вважає, що повноваження Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) треба розділити між Фондом держмайна України й Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Про це він заявив в інтерв’ю на YouTube-каналі політолога Юрія Романенка.

На запитання Романенка про ефективність роботи агентства Железняк відповив, що АРМА створювали як справді необхідний інструмент з розшуку й продажу активів. Однак зараз агентство втратило довіру, ставши інструментом у низці корупційних скандалів, вважає нардеп.

"Що таке АРМА? В ідеальному світі цей орган потрібен. Але що відбувається насправді? І я на ТСК (тимчасовій слідчій коміссії ВР. – "ГОРДОН") озвучив всю цю інформацію, передавши у відповідні правоохоронні органи. Як працює АРМА? [...] Проговорили, продали, украли, по наших розрахунках, 500 млн. Там історії і схеми 2010 року", – сказав Железняк.

Він додав, що не вважає ефективним реформувати АРМА, а єдиний вихід збереження закріплених за агентством функцій – це розділити їх.

"Якщо орган уже прогнив, важко його реформувати. Його треба ліквідувати, історію з продажем і управлінням передати у Фонд держмайна. Історію з розшуком – передати в НАЗК. Бо поки що АРМА тільки в теорії класна, на практиці – як Lada Priora, – підкреслив нардеп.

https://www.youtube.com/live/mbJN7HILpew?si=7vWl99FwQYuyLJZx

Контекст

20 липня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9515, який зобовʼязує АРМА відкрити реєстр заарештованих активів, а в разі його невідкриття передбачає звільнення голови агентства.
Агентство з розшуку та менеджменту активів створили 24 лютого 2016 року. Відтоді агентство неодноразово потрапляло у скандали.
13 липня 2022 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру в корупції під час торгівлі заарештованим майномексголову АРМА та ще чотирьох осіб: начальника управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, спеціаліста відділу з розвитку підприємства держпідприємства СЕТАМ, оцінювача, засновника й директора компанії.
Слідство встановило, що посадовці АРМА у змові з представникамиСЕТАМ, приватними компаніями й іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю майна, заарештованого в межах кримінальних справ і переданого в управління АРМА.
Правоохоронці дістали докази щонайменше чотирьох епізодів цієї схеми. Унаслідок продажу заарештованого майна за заниженою вартістю лише в цих епізодах завдано збитків більше ніж на 426 млн грн.
Із серпня 2021 року обов'язки голови АРМА виконував Дмитро Жоравович.
28 червня 2023 року відбулося голосування за нового керівника АРМА, у якому перемогла Олена Дума (за неї проголосувало шестеро із вісьмох членів комісії). Проти її обрання була низка громадських організацій, зокрема Центр протидії корупції і Transparency International Ukraine. Після цього один із членів комісії відкликав свій голос за Думу і заявив, що комісія порушила процедуру голосування.
Серед претензій до переможниці конкурсу вказували відсутність професійного досвіду, політичну заангажованість, імовірні ділові контакти з особами, яких підозрюють у державній зраді та співпраці з Росією.
Окрім того, Дума у 2019 році брала участь у пресконференції із Семом Кісліним, фінансовим донором Рудольфа Джуліані, тобто "брала безпосередню участь у спробах дискредитації своєї країни й нинішнього президента США" Джо Байдена,наголошувала Transparency International Ukraine.
На результати конкурсу в АРМА звернули увагу також посли G7, їхнє повідомлення 30 червняопублікували у Twitter.
"G7 уважно стежила за процесом призначення голови AРMA та зауважила занепокоєність громадянського суспільства щодо вжитих процедур. Важливо дотримуватися належних процедур, щоб посилити довіру до AРMA", – ідеться в повідомленні послів.
Сама Дума відкидає всі звинувачення на свою адресу.