Політика

"Не воювали 30 чи 40 років". Венса розкритикували у Великобританії через його заяву про миротворчу місію для України

4 березня 2025, 18.06 Этот материал также можно прочитать на русском

Раніше Венс сказав, що економічний інтерес США в Україні дасть кращі гарантії безпеки, ніж "20 тис. солдатів із якоїсь іншої країни, котра не вела війни 30 чи 40 років". Фото: ЕРА

Віцепрезидент США Джей Ді Венс викликав обурення своєю заявою, у якій назвав економічні інтереси Америки в Україні кращими гарантіями безпеки, ніж скеровування військових "якоїсь іншої країни, яка не вела війну 30–40 років". Про це 4 березня пише ВВС.

Відповідаючи на запитання журналістів про реальність підписання угоди щодо українських корисних копалин президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським, Венс сказав, що економічне співробітництво з Америкою дасть Україні більші гарантії безпеки, ніж скеровування живої військової сили.

"Це набагато краща гарантія безпеки, ніж 20 тис. солдатів із якоїсь іншої країни, котра не вела війни 30 чи 40 років. Це гарантія безпеки й економічні гарантії для України, це відновлення країни", – зазначив він.

Після такої заяви Венса, британські опозиційні політики звинуватили його в неповазі до британських військ.

The Times написала, що, окрім політиків, за знецінення військової спроможності армій інших держав на віцепрезидента США розгнівалися також британські військовослужбовці, які служили разом з американськими військами в Іраку й Афганістані.

Коментуючи слова Венса, колишній президент Естонії Тоомас Ільвес у мережі Х написав, що Естонія як маленька країна, беручи участь у миротворчих місіях, зазнала таких самих втрат, як США і Великобританія. Свій пост про втрати Естонії у миротворчих місіях він підписав: "Ми були там, тому що нас попросили США". Ільвес висловив обурення щодо сказаного й закликав Венса попросити вибачення.

Сам Венс у мережі Х спробував виправдатися за сказане. Він наголосив, що не згадував у своїй заяві про миротворців якоїсь конкретної країни.

"Це абсурдно нечесно. Я навіть не згадую у відео Великобританії чи Франції, які хоробро воювали разом зі США протягом останніх 20 років і далі", – зазначив Венс.

Окремо він додав, що багато країн із тих, котрі надають підтримку, не мають того, "щоб зробити щось значуще".

"Але будьмо відвертими: є багато країн, які добровільно (приватно чи публічно) надають підтримку, але не мають ні досвіду бою, ні військового обладнання, щоб зробити щось значуще", – наголосив політик.

Контекст

Президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку імовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого прем'єр Великобританії Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня такої ймовірності не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляло, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого Трамп заявив, що не проти скерування військового контингенту НАТО як миротворців в Україну. За його словами, нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін "прийме це". Однак до цього глава російського МЗС Сергій Лавров говорив, що для РФ це нібито буде "неприйнятним".
27 лютого прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив про готовність країни скерувати миротворців в Україну. Ірландський уряд планує скасувати дуже жорсткі обмеження на участь своїх військових у місіях за кордоном.
2 березня Макрон розповів, що пропонує спільно зі Стармером перемир'я "в повітрі, на морі й в енергетичній інфраструктурі" без введення іноземного контингенту миротворців. Але в Лондоні відповіли, що поки такої угоди немає й Великобританія не погодилася на пропозицію французького лідера.