Парламентарії країн "Люблінського трикутника" приїдуть в Україну на тлі ескалації конфлікту на Донбасі

Парламентарії країн "Люблінського трикутника" приїдуть в Україну на тлі ескалації конфлікту на Донбасі Делегація країн "Люблінського трикутника" відвідає три населені пункти на Донбасі, щоб висловити солідарність з Україною
Фото: EPA
Перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук обговорив питання міжпарламентського співробітництва безпеки і протидії російській агресії з віцемаршалкою Сейму Польщі Малгожатою Госевською. Про це 17 квітня повідомила пресслужба парламенту.

Госевська, висловлюючи солідарність і підтримку, повідомила про намір приїхати в Україну разом із віцеспікером Сейму Литви Паулюсом Саударгасом. Вони планують відвідати Донбас.

Візит відбудеться 20–23 квітня, повідомило 19 квітня "Радіо Свобода" з посиланням на пресслужбу посольства Польщі в Києві.

"Перед лицем необґрунтованої ескалації безпекової ситуації навколо та в Україні внаслідок концентрації збройних сил Російської Федерації парламентарі країн "Люблінського трикутника" з ініціативи польської сторони вирішили продемонструвати солідарність та висловити спільний заклик до поваги норм міжнародного права", – зазначили в повідомленні дипломати.

Представники "Люблінського трикутника" поведуть зустрічі в Маріуполі, а також відвідають Авдіївку і Слов'янськ Донецької області.

Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви 28 липня 2020 року в Любліні підписали декларацію про створення "Люблінського трикутника".

Учасники "Люблінського трикутника" координуватимуть дії для захисту міжнародного права в умовах російської агресії проти України у тристоронньому форматі й за участю НАТО, ООН, ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.

17 вересня відбулася перша зустріч представників "Люблінського трикутника".

Контекст

Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло щонайменше 13 тис. осіб.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України поінформували, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.

Наприкінці березня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.

30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.

РФ стягнула до кордону з Україною щонайменше 89 тис. військових, до 20 квітня їх кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.

Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучать до навчань, які завершаться протягом 14 днів.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати