"Якими будуть пріоритети роботи групи послів G7 у 2022 році? Група продовжить підтримувати незалежні інституції, стрімке зниження рівня корупції та більш процвітаючу і стійку економіку України. Це означає не тільки ухвалення ключових законодавчих актів, а і їхню успішну імплементацію і, таким чином, досягнення відчутних результатів для всіх українців", – ідеться в повідомленні.
18 грудня посли G7 (США, Великобританії, Японії, Канади, Німеччини, Франції, Італії) обговорили з президентом Володимиром Зеленським прогрес реформ в Україні 2021 року, а також висловили свої очікування.
Зокрема, іноземні дипломати "привітали закон про НАБУ та висловили очікування на конкурентне обрання його нового директора та швидке завершення процесу відбору глави САП". Вони також "висловили сподівання на прогрес у реформі, яка забезпечить трансформовану, сучасну СБУ".
Крім того, дипломати сподіваються на позитивний розвиток судової реформи 2022 року, зокрема на прозорий добір суддів Конституційного Суду України.
22 грудня посли країн G7 заявили, що розчаровані діями комісії, яка не затвердила переможця конкурсу на посаду глави САП.
Контекст
У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку в серпні 2020 року. Він очолював відомство з 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на обіймання адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ та безвізовий режим із ЄС.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочалося 25 січня 2021 року та тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 осіб.
2 вересня США та Україна оприлюднили спільну заяву, у якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП та НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував Зеленський.
Кілька засідань комісії з добору глави САП наприкінці листопада – на початку грудня було зірвано. За словами керівника громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна, це відбувалося через "підконтрольних Банковій членів комісії". У конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд, вважає директор НАБУ Артем Ситник.
7 грудня конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк. За підсумками конкурсу Клименко здобув 246 балів, Синюк – 229 балів.
Проте конкурсна комісія двічі, 21 грудня та 24 грудня, не змогла затвердити фактичний результат та надати переможця для призначення генпрокурорці Венедіктовій. Частина парламентської квоти комісії відмовилася голосувати за таке рішення. Дата наступного засідання наразі невідома.
29 грудня стало відомо, що Офіс генпрокурора повторно перевіряє кандидата на посаду глави САП, який посів у конкурсі друге місце. "Провівши незаконну спецперевірку щодо Синюка повторно, офіс може знайти причину не призначати на посаду справжнього переможця Олександра Клименка, який не надав дозволу на повторну спецперевірку", – зазначив Шабунін.
-1 Київ
