-1 Київ
Масові обшуки, які провели 16 лютого в Білорусі, не тільки частина слідчих дій правоохоронних органів, а й акція залякування населення. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив представник білоруського правозахисного центру "Весна" Сергій Сис.
"Я не відкидаю, що це акція залякування. На обшук приходить двоє слідчих і восьмеро споряджених спецпризначенців у масках, які не дають ні зателефонувати, ні відійти в туалет. Це елемент залякування. Наш державний організм пустився берега. [Олександр] Лукашенко страшенно боїться весни. Це час громадянської активності в Білорусі. Завжди 25 березня, коли святкують День волі, на вулиці виходить багато протестувальників. І Лукашенко хоче встигнути якщо не придушити всіх незгодних, то хоча б залякати настільки, щоб люди не вийшли на вулиці. У нього нервова агонія. Навіть проведені Всебілоруські збори не заспокоїли його. Плюс невдовзі буде зустріч із [президентом РФ Володимиром] Путіним. Не виключено, він відчуває, що там усе буде не дуже добре", – зазначив Сис.
За його даними, учора в Мінську і практично в усіх регіонах країни провели понад 50 обшуків у правозахисників, журналістів і волонтерів. Трьох людей затримали.
"Обшуки проводили силовики відділу боротьби з організованою злочинністю за санкцією прокурора і Слідчого комітету. Приходили у три великі організації – це Білоруська асоціація журналістів, правозахисний центр "Весна" (у нас великі втрати) і незалежна профспілка РЕП. Зазвичай правозахисники в Білорусі залишаються, так би мовити, на десерт. Мабуть, настав час десерту. Ми пам'ятаємо, так було і 2010 року після масових заворушень у країні. Спочатку силовики обійшли всі офіси опозиційних партій, незалежних журналістів, а вже потім прийшли до нас у центр "Весна". І ми очікували на такий розвиток подій, але не так швидко", – розповів Сис.
Він вважає масові обшуки ознакою того, що у слідства немає достатньої доказової бази.
"У нас і раніше були затримані люди. Це наші волонтери та керівник Гомельської філії "Весни" Леонід Судаленко. Але, мабуть, бракує матеріалу, щоб обвинуватити їх. Шукають папери, квитанції, оплату штрафів, шукають гроші, тобто матеріальний складник, щоб підвести базу під статтю, за якою хочуть масово саджати людей. А саме ст. 342 Кримінального кодексу – організація або участь у групових діях, що грубо порушують громадський порядок. Слідство заходить у глухий кут, потрібні нові докази. І так вони хотіли їх знайти. Я не відкидаю, що раніше затриманих людей засудять на якісь строки. Не знаю, якими доказами оперуватиме слідство, але до суду їхні справи доведуть. До чого призведуть проведені вчора обшуки, складно прогнозувати", – зазначив правозахисник.
Він розповів, що силовики діяли грубо, відбирали не тільки техніку, але й гроші.
"Обшуки проводили жорстко. Був випадок у правозахисника з Мінська, який живе у приватному будинку. Він упевнена у своїх переконаннях людина. Не захотів пускати силовиків, то вони йому розбили вхідні двері, винесли дверну коробку і однаково зайшли. У Мінську в нас два офіси. До пізнього вечора тривав обшук у другому офісі, і напередодні нас просто попередили, що якщо ніхто не відкриє двері, то силовики їх виб'ють. У людей забирали всю техніку, банківські картки, зокрема пенсійні, усі гроші, які знаходили в будинку. Залишали в деяких випадках по 100 руб. Це приблизно $38. За нашими цінами, на кілька днів життя. А як ми бачимо з досвіду, щоб повернути вилучене під час обшуку, потрібно кілька місяців. Тобто людей, по суті, залишили без засобів існування", – повідомив Сис.
16 лютого Слідчий комітет Білорусі провів обшуки в різних містах країни у керівників Білоруської асоціації журналістів, інших журналістів і правозахисників.
Офіційний представник очільника дипломатії ЄС Жозепа Борреля Петер Стано у зв'язку з цим заявив про посилення "кампанії залякування" в Білорусі. Він підкреслив, що "білорусів позбавлено більшості основних прав, включно із правом на справедливий судовий розгляд і правом на гуманне ставлення в ув'язненні".
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
На початок лютого у країні нараховують 256 політичних в'язнів. За даними правозахисного центру "Весна", від серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.
