Президент Естонії заявив, що "не може бути й мови" про обговорення російських гарантій безпеки

Політика

"Не може бути й мови" про обговорення висунутих Росією вимог щодо гарантій безпеки. Про це президент Естонії Алар Каріс заявив Естонському суспільному телебаченню в інтерв'ю, опублікованому 23 грудня.

"Якщо ми почнемо їх обговорювати одне за одним, я думаю, у нас виникне проблема. Зрештою, відносини з Росією в якийсь момент мають увійти в якісь розумні межі. Ніхто не хоче ескалації. Але обговорювати ці моменти, думаю, – не може бути й мови", – сказав він.

За словами Каріса, "якби хтось точно знав, чого хоче Росія, питання обов'язково б вирішили".

"Ми маємо бути обережними. [...] Не думаю, що когось треба боятися, просто потрібно мати справу зі стримуванням", – вважає президент Естонії.

Контекст

7 грудня під час онлайн-перемовин із президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів президент РФ Володимир Путін заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу про "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.
10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.
Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Також США мають пообіцяти, що не створюватимуть на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами НАТО, військових баз, не використовуватимуть їхньої інфраструктури для ведення будь-якої військової діяльності та розвивати з ними двосторонню військову співпрацю.
Окрім того, проєкт договору між РФ і НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто без урахування Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Албанії, Хорватії, Чорногорії та Північної Македонії) не розміщують своїх збройних сил та озброєння на території всіх інших держав Європи додатково до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, окрім виняткових випадків.
Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що в 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давало обіцянок не розширюватися, парирував Путіну Столтенберг.
У Білому домі заявили 23 грудня, що США готові провести перемовини з Росією щодо "гарантій безпеки" у січні 2022 року.