-3 Київ
Ідея провести загальнонаціональний референдум про вступ України до НАТО правильна, але є великий скепсис, чи дійсно українські громадяни розуміють проблеми вступу до Північноатлантичного альянсу. Про це в коментарі "ГОРДОН" розповіла кандидат юридичних наук, юрист-кримінолог Анна Маляр.
"Безумовно, я підтримую ідею проведення референдуму. Це інструмент прямої демократії. Стратегічний розвиток держави повинен мати легітимність з боку населення. Крім того, результати референдуму важливі і для міжнародних партнерів України. На відміну від референдуму, соцопитування про вступ або не вступ нашої держави до НАТО юридичної сили не мають", – пояснила Маляр.
Вона підкреслила, що у цивілізованих країнах референдум – звичайна практика влади для демонстрації легітимності своїх рішень.
"У цивілізованому демократичному світі будь-яке рішення влади має підтримуватися населенням. У цьому легітимність дій влади. В іншому випадку ми маємо справу з диктатурою. Будь-який сучасний керівник держави, парламент чи виконавча влада проводять референдум, щоб публічно продемонструвати підтримку своїх рішень населенням", – сказала Маляр.
Експерт нагадала, що в 2006–2008 роках за часів президента Віктора Ющенка не раз порушувалося питання про проведення референдуму, однак воно було заблоковане Партією регіонів і Комуністичною партією.
"В Україні вже обговорювалося питання про референдум щодо вступу до НАТО. Це було за президента Ющенка. Але в той час суспільство було не готове навіть до дискусії. Партія регіонів і КПУ тоді активно боролися проти вступу України до НАТО, організовували багатотисячні протести і так звані "референдуми" в Криму, Харкові, Дніпропетровську. Історія не знає умовного способу, але, може, якби ми тоді вступили, як Латвія, Литва, Естонія до Північноатлантичного альянсу, не було б сьогодні війни", – зазначила Маляр.
Вона додала, що останній усеукраїнський референдум проводився 17 років тому, в 2000 році. На голосування виносились у тому числі питання зменшення кількості депутатів у Верховній Раді і обмеження їх недоторканності. Переважна більшість населення, підкреслила Маляр, висловилася "за", однак результати референдуму так і не були реалізовані у правовому полі.
"Останній раз загальнонаціональний референдум в Україні проводився в 2000 році за ініціативою президента Кучми. На голосування виносились чотири питання, пов'язані з реформуванням системи державного управління. У результаті жоден із пунктів не був реалізований у правовому полі, хоча "за" проголосували 89%, як у тоталітарних державах", – уточнила Маляр.
Експерт переконана, що одна з головних проблем сучасної України – малоінформованість громадян у питаннях, що безпосередньо впливають на розвиток країни.
"Питання вступу–не вступу до НАТО є стратегічним. Президент не має права вирішувати, не порадившись із народом, не заручившись його підтримкою. Але у мене великий скепсис щодо того, чи населення України глибоко розуміє проблему вступу до НАТО. У нас народ не розуміє, кого президентом своєї країни вибирати. Нашим громадянам критично необхідні інформація і знання, а вже після варто просити їх вибрати рішення, які вплинуть на долю країни", – підсумувала Маляр.
2 лютого 2017 року президент Петро Порошенко заявив про намір провести референдум про вступ України до НАТО. Глава держави підкреслив, що "керується думкою свого народу" і, якщо українці проголосують "за", зробить все можливе, щоб добитися членства в Альянсі.
Україна активізувала співпрацю з НАТО в 2014 році на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. У кінці 2014 року Верховна Рада прийняла закон, який передбачає відмову України від дотримання політики "позаблоковості".
Згідно з новою Військовою доктриною України, яка була прийнята в 2015 році, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн-членів НАТО є пріоритетним завданням.
У щорічному посланні до Верховної Ради в 2016 році президент заявив, що вступ до НАТО є стратегічною метою держави.
