"Я завжди кажу, що те, що косо робиться – криве родиться. І цей закон насправді є результатом непрофесіоналізму, турборежиму і якогось такого незрозумілого бажання "слуг народу" догодити чи президенту, чи то керівнику Офісу президента, чи ще комусь. Але ми, очевидно, сьогодні зазначаємо, що під час прийняття цього закону було порушено чинне законодавство", – підкреслив Синютка.
Він нагадав, що стосовно цього "Європейська солідарність" звернулася у правоохоронні органи.
"Я переконаний, що наші західні партнери із цього приводу мають великі запитання до сьогоднішньої влади. Бо що якщо ми дійсно тримаємо європейський і євроатлантичної курс, який передбачений Конституцією, за що врешті за всіма дослідженнями голосує найбільша кількість українців, то такі дії влади вносять сумніви в думки наших західних партнерів", – сказав політик.
Він додав, що ставлення Заходу до України погіршиться зокрема через те, що влада відмовилася чекати висновків Венеціанської комісії, яка пообіцяла за скорочений строк надати свої рекомендації щодо цього законопроєкту.
"Я переконаний, що нічого доброго у стосунках України і цивілізованого світу це не обіцяє", – підкреслив Синютка.
Контекст
Верховна Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук назвав два варіанти вирішення можливої правової колізії в законі про олігархів.
Раніше партія "Слуга народу" анонсувала щонайменше сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або має монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом стосовно законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) прийняла до розгляду звернення спікера ВР Дмитра Разумкова із проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту президента України Володимира Зеленського про олігархів у середині грудня. Також у Венеціанській комісії наполягали, що Рада не має розглядати законопроєкт про олігархів у другому читанні, поки не буде готовий її висновок, оскільки це буде "вкрай негативним сигналом" західним партнерам.
-1 Київ
