Політика

"Пріоритет номер один – національний інтерес". У МЗС відповіли на висловлювання Арестовича про "розворот" України із Заходу на Схід

19 липня 2021, 21.48 Этот материал также можно прочитать на русском

У МЗС нагадали, що курс України на членство в ЄС і НАТО закріплено в Конституції Фото: radiosvoboda.org

Україна не переглядатиме геополітичного вектора, держава прагне до членства в ЄС і НАТО. Про це заявив прессекретар Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко в коментарі "Радіо Свобода" 19 липня, коментуючи заяву радника глави Офісу президента України Олексія Арестовича про те, що Україна може "розвернутися" із Заходу на Схід у боротьбі за національні інтереси.

"Україна не має намірів переглядати свій геополітичний вектор. Стратегічний курс нашої держави закріплений на рівні вибору українського народу та Конституції України. Це набуття членства в ЄС і НАТО. Питання про те, Захід чи Схід, у парадигмі української зовнішньої політики не стоїть. Ми високо цінуємо підтримку наших західних партнерів, зокрема США та ЄС, у протидії російській агресії та деокупації Криму і Донбасу", – сказав він.

Речник МЗС упевнений, що Україна робить чимало роботи, щоб перетворитися на сучасну європейську і демократичну державу.

"Це не означає, що ми будемо штучно стримувати розвиток відносин із певними країнами чи регіонами. Для нас завжди пріоритет номер один – національний інтерес, незалежно від точки світу, де він розташований. Саме тому президент України поставив завдання міністрові закордонних справ Дмитрові Кулебі у доповнення до системної роботи МЗС на досягнення членства України в ЄС і НАТО розвивати відносини з країнами інших регіонів світу, зокрема Азії, Африки, Латинської Америки", – пояснив Ніколенко.

Контекст

Арестович 15 липня заявив, що "частина Заходу настільки серйозно стурбована проблемою Китаю, що готова домовитися з Росією". В інтерв'ю телеканалу "Дом" 18 липня він сказав, що якщо Захід "захоче подружитися з Росією ціною здавання українських інтересів або значної їх частки", Україна "розвернеться на Схід і так перебалансує свою позицію".
15 липняАрестович заявив, що "частина Заходунастільки серйозно стурбована проблемою Китаю, що готова домовитися з Росією".
Курс на членство в ЄС і НАТО закріплено в Конституції України.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
Президент США Джо Байден заявив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спершу Україна має викорінити корупцію.
Верховна Рада і Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі.
6 жовтня 2020 року за підсумками саміту в Брюсселі Україна та Європейський союз домовилися про оновлення Угоди про асоціацію. Сторони очікують подальшого посилення економічної інтеграції та зближення регулювання в межах угоди в кількох сферах: цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату, фінансове співробітництво.
У березні 2021 року Зеленський заявив, що Україна сформує коаліцію країн-лобістів для вступу в ЄС.