+2 Київ
Коментуючи ініціативу президента Франції Еммануеля Макрона про участь військ Альянсу в допомозі Україні, він вказав, що необхідно проводити чітку різницю між розгортанням бойових підрозділів та ймовірним залученням військ до певної "допоміжної" діяльності, у якій НАТО вже має досвід.
"Після анексії [Росією українського] Криму й окупації частини Донбасу, що, по суті, було агресією, хоча й у набагато менших масштабах, ніж сьогодні, на українській території діяла навчальна місія НАТО, до якої свого часу входило понад 15 країн і в якій було приблизно 1 тис. осіб... З погляду міжнародного права і Статуту ООН, ніщо не заважало б військам країн – членів НАТО – як і цивільним особам, наприклад, – допомагати в Україні", – сказав Павел.
Відповідаючи на запитання, чи підтримає він участь військ НАТО у прямій підтримці України на її території, президент Чехії не дав чіткої відповіді.
"Я б, звичайно, не відмовився від дебатів щодо цього. Якби ми могли домовитися із союзниками, що, наприклад, замість того, щоб навчати українських солдатів на території країн – членів НАТО й перевозити тисячі військових, скажімо, до Польщі або Чехії, набагато розумніше було б перевезти кілька десятків інструкторів на українську територію й навчати там українських солдатів", – пояснив політик свою позицію.
Він нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну країна-агресор Росія заявляла, що будь-хто, хто надає Києву будь-яку допомогу, стане законною ціллю.
"Сьогодні ми не тільки постачаємо Україні стрілецьку зброю, ми постачаємо їй танки, можливо, скоро ми постачатимемо їй літаки, ми постачаємо їй крилаті ракети середньої дальності, і водночас не було жодного нападу на територію НАТО. Росія чудово розуміє, що це було б порушенням закону набагато більшого масштабу, ніж те, що вона робить зараз", – підсумував Павел.
