"Невдоволення змінами часто викликано неготовністю прийняти нові прозорі правила. Є люди, яким хочеться старого життя. Наприклад, я щодня спілкуюся з головними лікарями, з керівниками клінік, – серед них багато тих, хто не хоче змінюватися", – сказав він.
Нардеп навів приклад із керівником одного з онкологічних диспансерів.
"До них у клініку приїхав іноземний інвестор, який готовий купити для клініки лінійний прискорювач і укласти договір про концесію. Але керівник клініки відмовляється: "Ми краще будемо лікувати кобальтовою гарматою, але зате це буде наше обладнання, а не інвестора". І його не бентежить, що кобальтова гармата завдає дуже багато ускладнень. У нього одне пояснення: я повинен бути господарем. Коли у головлікаря з'явиться розуміння, що його основне завдання – лікувати пацієнта, а не бути господарем обладнання, тоді щось зміниться в охороні здоров'я", – пояснив Радуцький.
Він вважає, що інвестори українській медицині потрібні у зв'язку з тим, що на неї необхідно виділяти 8–9% ВВП, а законом передбачено 5%.
"Якщо є можливість перекласти ці витрати на інвестора, то потрібно такі шанси реалізовувати. До речі, це тільки наші головні лікарі кричать, що неправильно пораховані тарифи і мало грошей, а інвесторів влаштовує вартість пакета від НСЗУ (Національної служби здоров'я України. – "ГОРДОН")", – підкреслив Радуцький.
Контекст
Медреформа в Україні почалася у квітні 2018 року. На першому етапі українці вибирали сімейного лікаря і підписували з ним декларацію. Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але в підсумку його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року. Головний принцип другого етапу реформи – гроші лікарням мають розподіляти залежно від кількості наданих послуг. Отже, більше фінансування мають отримувати ті медустанови, у які звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.
Нинішній глава МОЗ Максим Степанов неодноразово критикував другий етап медичної реформи й зауважував, що його впровадження призведе до скорочення штату лікарень. Із критикою медичної реформи виступав і президент України Володимир Зеленський. Він говорив, що через новий механізм фінансування може бути звільнено приблизно 50 тис. медиків і закрито 332 лікарні.
На той момент заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан говорила, що не розуміє, звідки взяли інформацію про 50 тис. звільнених. За розрахунками її відомства, "не буде покрито фінансуванням 6000–7000 осіб медичного персоналу". Що стосується закриття лікарень, то, за словами Мовчан, "президент знав, що неефективні й небезпечні для пацієнтів лікарні будуть закривати".
Степанов анонсував перегляд другого етапу реформи. Він заявив, що реформа не адаптована до українських реалій, і пообіцяв, що міністерство розробить "справедливі тарифи", за якими будуть фінансувати галузь.