Про це 9 травня в ефірі національного телемарафону, який транслювали в YouTube каналу "Рада", заявила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
"Статус кандидата в українців забрати неможливо... Ми як політики робимо все, щоб не було жодного негативного тла після ухвалення цього рішення. Рішення справді було історичне не лише для України, а й для ЄС", – сказала вона.
Стефанішина зазначила, що реформи, пов'язані з членством України в ЄС, – це вже "обов'язкова частина нашого життя".
"Це не частина політичного процесу, політичних лозунгів – це наше зобов'язання перед народом і... перед Європейським союзом", – сказала віцепрем'єрка.
За її словами, до кінця травня буде завершено всі оцінювальні процеси щодо виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії на шляху до членства в ЄС, а сам проміжний звіт оприлюднять у червні.
Контекст
Верховна Рада і Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності у повному обсязі. Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі й НАТО закріплено в Конституції з лютого 2019 року.
28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія і Молдова.
17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ до ЄС Україні й Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу до Євросоюзу.
23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні й Молдові статус кандидата.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив 27 квітня, що Україна "виконала усі сім рекомендацій Єврокомісії", які отримала під час набуття статусу кандидата. "Ми виконуємо всі реформи, які необхідні для вступу до Євросоюзу", – запевнив глава Кабміну.
Шмигаль додав, що Україна готова до процедури переговорів уже наприкінці 2023 року.