"Я не вважаю, що це була помста. Я вважаю, що це було прийняте рішення політичною партією, яка несе відповідальність за ті зобов'язання, які вона давала перед своїм народом", – сказав він.
Телеведучий Савік Шустер запитав у спікера Ради, чи йдеться про те, що їм із Разумковим "йти за програмою партії було неможливо".
"Я не можу говорити, можливо чи неможливо. Я виходжу з того, що програма партії "Слуга народу" була представлена у президентській програмі "Країна мрій", і ті рішення, які були передбачені там, передбачали певний напрямок, певний темп у реформі. Мені здається, що, напевно, все-таки були деякі речі, які не дали можливості і фракції, і президенту прийняти ті рішення [...] досить швидко або у правильному напрямку", – пояснив Стефанчук.
Контекст
Верховна Рада звільнила Разумкова з посади спікера парламенту 7 жовтня. За проголосувало 284 нардепи, більшість голосів надала фракція "Слуга народу".
8 жовтня Рада проголосувала за призначення новим головою парламенту Стефанчука, який до того обіймав посаду першого віцеспікера.
Разумков був на посаді спікера Ради з 29 серпня 2019 року. Із травня до грудня 2019 року він був головою пропрезидентської партії "Слуга народу", пройшов у Раду під першим номером її виборчого списку. До участі у парламентських виборах був політтехнологом, займався бізнесом.
У фракції "Слуга народу" і Разумкова були розбіжності щодо закону про олігархів. Спікер вважає, що реєстр олігархів має створювати незалежна комісія, а не Рада національної безпеки і оборони, як це передбачено у законопроєкті. Він подавав свої правки до законопроєкту, а також звернувся до Венеціанської комісії з проханням оцінити його, всупереч рішенню фракції. Після ухвалення законопроєкту у другому читанні Разумков заявив про спроби фальсифікації тексту документа.
В Офісі президента України ситуацію, що склалася, назвали "світоглядним конфліктом". У фракції конфлікт із Разумковим іменували "складною виробничою ситуацією".