+4 Київ
Окружний адмінсуд Києва вирішив вилучити зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який за часів Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ. Рішення суду від 4 січня опубліковано в Єдиному державному реєстрі.
Прізвища колишнього чиновника в рішенні суду не вказано, але, як пише "Українська правда", ідеться саме про Чинчина.
Восени 2020 року Чинчин, звільнений у березні 2014 року в межах кадрових змін у відомстві, спробував знову влаштуватися на держслужбу у МВС. Він подався на посаду головного спеціаліста департаменту персоналу та, як випливає з результатів добору на сайті МВС, успішно пройшов добір із призначення на посаду на період карантину.
Однак йому відмовили в призначенні через те, що силовик фігурує в реєстрі люстрованих осіб, який веде Міністерство юстиції. Тоді Чинчин звернувся до суду.
Окружний адмінсуд послався на норми законодавства, українського та міжнародного, зокрема рішення ЄСПЛ, про те, що необхідність люстрації має бути доведено в кожному конкретному випадку.
Водночас, за твердженням суду, органи влади не навели доказів того, що, перебуваючи на державних посадах, Чинчин сприяв узурпації влади президентом Віктором Януковичем, підриву основ національної безпеки або протиправному порушенню прав людини.
Тому суд задовольнив вимоги колишнього силовика, зокрема визнав протиправним і скасував наказ МВС від 2020 року, яким Чинчину відмовили в посаді; зобов'язав МВС звернутися до Мін'юсту, який веде реєстр люстрованих осіб, щоб звідти виключили Чинчина, і компенсувати йому 1,7 тис. грн судового збору коштом МВС.
Чинчин у 2010–2013 роках працював у донецькій, київській і Генеральній прокуратурах. У 2013 році він став заступником начальника Головного слідчого управління МВС, керував управлінням із розслідування тяжких злочинів. У серпні 2013 року він очолив ГСУ і залишався на цій посаді до кінця Революції гідності.
Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років.
17 жовтня 2019 року ЄСПЛ за скаргою п'ятьох люстрованих українських чиновників встановив порушення ст. 6 Конвенції з прав людини (право на справедливий суд) у зв'язку з тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 (право на повагу до приватного й сімейного життя), і постановив виплатити кожному по €5 тис. компенсації. У рішенні зазначено, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб і вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі більше ніж рік за часів Януковича.
16 січня 2020 року Україна оскаржила рішення ЄСПЛ. За даними "Європейської правди", Велика палата суду не задовольнила запиту української сторони на розгляд справи, тому рішення 25 лютого набуло чинності.
23 червня міністр юстиції України Денис Малюська сказав, що Кабмін внесе свій законопроєкт про люстрацію в парламент.
За його словами, кожен люстрований і поновлений український чиновник коштує бюджету понад 0,5 млн грн.
