+1 Київ
Перед голосуванням за визнання неконституційною частини антикорупційного законодавства 13 із 15 суддів Конституційного Суду України написали заяви про самовідвід через сумніви у власному об'єктивному розгляді, а потім самі ж вирішили, що конфлікту інтересів немає. Про це йдеться в розслідуванні програми "Схеми" (спільний проєкт "Радіо Свобода" і "UA: Перший").
Судді, зокрема голова КСУ Олександр Тупицький, доповідач Ігор Сліденко, Віктор Городовенко, Ірина Завгородня, Олександр Касмінін, Віктор Колесник, Віктор Кривенко, Василь Лемак, Олександр Литвинов, Володимир Мойсик, Олег Первомайський, Сергій Сас і Петро Філюк написали заяви, "щоб уникнути сумнівів у компетентних органів у забезпеченні об'єктивного і неупередженого розгляду цієї справи, а також реального або потенційного конфлікту інтересів".
Судді пояснювали, що перебувають у полі зору НАЗК або НАБУ, а "окремі положення законодавства є предметом контролю в зазначеній справі".
Пізніше Велика палата КСУ, куди входять ті самі судді, розглянула заяви та відмовила всім 13 суддям у самовідводі. Кожну заяву винесли на суд усіх суддів – а вже разом вони проголосували, що конфлікту інтересів немає ні в кого з них.
Журналісти з'ясували, що 27 жовтня 2020 року КСУ розділив справу на дві різні й цього самого дня ухвалив рішення щодо однієї з них. "Виходить, на обговорення справи, яка згодом підірвала антикорупційну реформу, судді виділили один день", – ідеться в розслідуванні.
Також КСУ ухвалив рішення, не чекаючи відповідей з експертними висновками від наукових установ, до яких звертався.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні виникла конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеційської комісії.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів і обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.
15 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який відновлює повноваження НАЗК. 25 грудня Зеленський його підписав. Як заявила голова антикорупційного комітету парламенту, нардепка від "Слуги народу" Анастасія Радіна, документ відповідає недавно оприлюдненому висновку Венеційської комісії. Він відновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не навів правової позиції стосовно їхньої неконституційності. Також Рада ухвалила інший закон, який встановлює особливості складання протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів.
30 грудня закони, які частково відновлюють повноваження НАЗК, набули чинності.
Пізніше в НАЗК склали протоколи про конфлікт інтересів під час ухвалення рішення КСУ щодо суддів Конституційного Суду Сліденка, Володимира Мойсака, Ірини Завгородньої, а також голови КСУ Тупицького.
