+5 Київ
30 грудня набули чинності закони, які частково розблокують роботу Нацагентства з питань запобігання корупції.
Закони №1074-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" та №1079-ІХ "Про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції" опублікували у парламентській газеті "Голос України" 29 грудня.
Пресслужба НАЗК у Facebook зазначила, що відсьогодні відновили повноваження агентства, які заблокували рішенням Конституційного Суду України 27 жовтня.
"Після двох місяців роботи "на паузі" НАЗК, нарешті, може почати відновлення роботи за всіма напрямками. Маю зазначити, що робота НАЗК не відновлюється в один момент. Адже новий закон впроваджує низку змін, через які ми маємо затверджувати оновлені підзаконні нормативно-правові акти для повноцінного відновлення роботи. До двох місяців закон відводить на внесення змін до порядків повних перевірок декларацій, узгодження їх із ВРП та Конституційним Судом, державної реєстрації у Міністерстві юстиції", – сказав голова НАЗК Олександр Новіков.
В агентстві зазначили, що до закону №1079-ІХ висловили деякі зауваження.
"Закон зобов'язує НАЗК інформувати Вищу раду правосуддя або КСУ про початок моніторингу способу життя будь-якого судді. Через це будь-які заходи із моніторингу способу життя суддів не будуть ефективними. Складати протоколи щодо суддів мають право лише голова НАЗК та його заступники. Це може створити небезпечний прецедент – виписування окремих процедур щодо деяких категорій правопорушників, що грубо суперечить чинній практиці складання протоколів іншими органами", – ідеться у повідомленні.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і зазначив, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування попередньо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку із рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду та призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту та суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкту до рішення Венеціанської комісії.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який запроваджує покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.
15 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який відновлює повноваження НАЗК. 25 грудня Зеленський його підписав. Як заявила голова антикорупційного комітету парламенту, нардепка від "Слуги народу" Анастасія Радіна, документ відповідає недавно оприлюдненому висновку Венеціанської комісії. Він відновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не навів правової позиції про їхню неконституційність. Також Рада ухвалила інший закон, який встановлює особливості складання протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів.
