Серед них – вихід США з Паризької кліматичної угоди. Канал зазначає, що Трамп уже робив це в першу каденцію (у червні 2017 року) і обіцяв зробити так знову під час останньої виборчої кампанії.
Оточення Трампа напередодні його інавгурації вже працює над документами, які стосуються розвідки енергоресурсів, а також скасування обмежень на буріння нафтових і газових свердловин. У плани радників майбутнього глави Білого дому також входить скорочення держрегулювання в цій сфері.
Прихід Трампа до влади може спричинити скорочення держорганів, які займаються боротьбою із забрудненням довкілля в бідних районах, а також зменшення кількості пам'яток зі статусом національних, що дасть змогу збільшити буріння на державних землях, повідомили джерела.
Контекст
Паризька кліматична угода, яка набула чинності 4 листопада 2016 року, передбачає заходи щодо недопущення зміни клімату. Для початку її дії потрібно, щоб документ ратифікувало щонайменше 55 країн, які разом викидають понад 55% парникових газів у світі. Договір має замінити Кіотський протокол, який закріплював нормовані зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів. Документ ратифікувало вже понад 180 країн, зокрема Україна.
США офіційно вийшли з Паризької кліматичної угоди 4 листопада 2020 року за рішенням Трампа. Він стверджував, що дотримання умов цієї угоди підірве економіку країни.
20 січня Джо Байден за кілька годин після вступу на посаду президента надіслав в ООН повідомлення про те, що США повторно приєднаються до Паризької кліматичної угоди.