Третьякова: Більше не можна відкладати реформу, інакше сьогоднішнім пенсіонерам стане ще гірше, а майбутнім будуть платити надзвичайно мало 

В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та у справах ветеранів, нардепка від "Слуги народу" Галина Третьякова заявила, що реформу пенсійних накопичень не можна відкладати, тому що це негативно позначиться на розмірах пенсій в Україні.

"Якщо ми не зробимо реформи зараз, то пенсійне забезпечення сьогоднішніх пенсіонерів буде погіршуватися, а в майбутніх пенсіонерів розмір пенсії буде надзвичайно малим. Ми більше не можемо відкладати рішення. План-графік чітко розраховано. Якщо цього року не ухвалимо закону, то не зможемо забезпечити фінансування пруденційного нагляду 2022 року, отже, до 2023-го ми не встигнемо з накопиченнями. Регуляторам, міністерствам, центральним органам виконавчої влади доведеться інтенсивно працювати над створенням інфраструктури", – зазначила Третьякова.

За її словами, останні 25 років ситуація в пенсійній системі країни постійно погіршується.

"Не запустити пенсійні накопичення, я вважаю, ми не маємо права. Фактично ми перша політсила, яка прийшла не тільки з декларацією. Ситуація в пенсійній системі України незмінно погіршується в останню чверть століття, а накопичувальної системи так ніхто і не запровадив. За цей час Польща модернізувала свою пенсійну систему тричі. Україна навіть не прийняла цього виклику. Ми весь час чогось боїмося", – підкреслила Третьякова.

Третьякова: Усім потрібно думати про забезпечення на схилі років і працювати так довго, як вистачатиме сил. Читайте повну версію інтерв'ю

Зараз у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти про запровадження накопичувальної пенсійної системи (депутатський №2683, який підтримує Міністерство соціальної політики України, та урядовий №4408).

Законопроєкт №2683 подали до парламенту 2019 року, його авторами є четверо народних депутатів від "Слуги народу". Він передбачає, що всі працевлаштовані громадяни України до досягнення ними пенсійного віку та їхні роботодавці повинні будуть брати участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення на паритетних засадах. Передбачають, що роботодавці будуть платити 2% від розміру заробітної плати працівників, а ті – 1%. За бажанням працівника розмір його самостійних внесків можуть збільшити, водночас роботодавець зобов'язаний пропорційно доповнювати внески працівника власними внесками в розмірі до 5% його зарплати. Накопичені в такий спосіб на індивідуальних пенсійних рахунках кошти будуть власністю працівника, а в разі його смерті їх буде передано спадкоємцям.

Автори законопроєкту нагадали, що система пенсійного забезпечення в Україні складається із трьох рівнів:

• перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка базується на принципах солідарності та субсидування ("НВ Бізнес" зазначає, що в цій системі призначають пенсію за віком, з інвалідності та в разі втрати годувальника);
• другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового пенсійного забезпечення, запровадити яку пропонують законопроєктом №2683;
• третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах добровільної участі громадян.

Із січня розмір мінімальної пенсії становить 2,4 тис. грн.

За даними Пенсійного фонду станом на кінець жовтня 2020 року, усього в Україні понад 11,2 млн пенсіонерів. Середній розмір пенсії – 3410,6 грн. У жовтні прем'єр-міністр Денис Шмигаль прогнозував, що за 15 років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж працездатного населення, і держава не зможе платити їм пенсії.

Пенсійну реформу Верховна Рада затвердила 3 жовтня 2017 року, 11 жовтня того самого року документ набув чинності.