0 Київ
Ініціаторки законопроєкту запропонували карати за "привласнення громадянином України державних функцій без надання на те повноважень та погоджень у визначеному законом порядку".
Як указано у картці проєкту, йдеться, зокрема, про презентування України:
- на міжнародних заходах;
- перед уповноваженими особами або агентами іноземних держав, а також представниками міжнародних організацій.
Зокрема це стосується листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, "інших форм спілкування", указано в документі.
У мирний час за такі дії нардепки пропонують позбавляти волі строком від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна.
Під часі дії воєнного стану, згідно із проєктом, це мають карати позбавленням волі на 15 років або довічно, теж із конфіскацією майна.
Третьякова в коментарі "Суспільному" заявила, що законопроєкт базується на Конституції і не мав обмежувати права, зокрема, правозахисників та громадських організацій, і згадала, що в Україні мають діяти принципи міжнародної політики за правилом One Voice.
Безугла у Facebook назвала цей законопроєкт "прецедентом апеляції до історії та тестом на політичну дискусію". "Це так мило, як працює компактна законопроєктна провокація. Завтра можу зареєструвати відміну Росії", – зазначила вона.
Обидві авторки назвали цю ініціативу українським аналогом американського Акта Логана, який досі діє у США.
"Прийнятий ще 30 січня 1799 року, федеральний закон установлює кримінальну відповідальність за ведення переговорів неуповноваженими американськими громадянами з іноземними урядами, які ведуть дискусію зі США (спір). Мета закону – запобігти підриву офіційної позиції держави. Закон був ухвалений після переговорів сенатора Джорджа Логана із Францією у 1798 році і був підписаний президентом Джоном Адамсом 30 січня 1799 року", – розповіла Безугла.
Законопроєкт Третьякової і Безуглої різко розкритикували в мережі. Зокрема, 25 березня Олександра Матвійчук, глава "Центру громадянських свобод" (однієї із трьох правозахисних організацій, які здобули Нобелівську премію миру у 2022 році) підкреслила, що цей проєкт пропонує державний контроль за людьми, які адвокатують інтереси України на міжнародній арені.
"Спочатку віддячили волонтерам за "привласнення державних функцій" та затикання дірок, де уповноважені органи не давали ради, і запровадили безумне регулювання волонтерської роботи. Потім ввели державний контроль за громадськими організаціями, які займаються реформами на національному та місцевому рівнях, і ухвалили закон про лобіювання, який у країнах ЄС побудований як механізм прозорості, а не контролю. А тепер на черзі люди, які адвокатують інтереси країни та захист людей на міжнародній арені "без повноважень та погоджень". Так переможемо? Як же дістала ця імітація роботи та постійні палки в колеса, коли на кону, і то без перебільшення, наше виживання", – обурилася вона.
Колега Третьякової і Безуглої по фракції Віталій Безгін того самого дня назвав їхню ініціативу дикістю.
"Законопроєкт №11104 – дікуха! Забороняти громадянам України представляти Україну на міжнародних заходах, ще й погрожувати позбавленням волі. Нам потрібна здорова консолідація всіх гілок влади та громадянського суспільства на міжнародній арені, щоб чинити гідний дипломатичний опір агресору! One voice policy досягається не шляхом заборон!" – написав він і закликав Третьякову відкликати законопроєкт.
Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк 26 березня звернув увагу, що на цей законопроєкт відреагували в Європарламенті. Він опублікував скріншот поста євродепутатки від Німеччини Віоли фон Крамон-Таубадель, яка напередодні відвідала Київ у складі делегації ЄП.
Євродепутатка сьогодні перепостила повідомлення Безуглої про цю ініціативу і запитала: "Вона це серйозно?"
"Законодавець у Верховній Раді (українському національному парламенті) вносить законопроєкти для чого? Щоб провокувати? Я сподівалася, що ми маємо справу з дорослішими колегами тут, у Києві. Дуже дивно читати такі історії від когось із владної партії, тоді як ми фактично наполягаємо на відкритті переговорів про вступ у ЄС. Ці ініціативи, безумовно, не дуже корисні, якщо ви почнете відкрито дискредитувати і законодавчо обмежувати роботу організацій громадянського суспільства в Україні", – написала фон Крамон-Таубадель.
Железняк вважає, що не треба дивуватися з такої реакції "найбільших друзів України" на цей законопроєкт. Окрім того, він нагадав, що заяви про вихід із фракції однієї зі співавторок законопроєкту – Безуглої – місяць не зачитують на засіданні парламенту.
Після розголосу Третьякова заявила, що відкличе законопроєкт.
"Ок. Відкликаю на доопрацювання", – написала вона у Facebook увечері 26 лютого.
"Суспільному" у пресслужбі нардепки повідомили, що вони відкликали ініціативу, але у картці законопроєкту станом на момент написання новини вказано, що він – на опрацюванні в комітеті.
