Україна й Естонія розпочали переговори щодо укладання угоди у сфері безпеки

Політика

Україна 19 березня розпочала переговори з Естонією щодо укладання двосторонньої безпекової угоди. Про це поінформував пресцентр Офісу президента України.

Українську делегацію на переговорах з Естонією очолив заступник глави ОП Ігор Жовква, естонську – заступниця міністра закордонних справ Кюлліке Сілласте-Еллінг.

"Важливо укласти сильні безпекові угоди з усіма країнами Балтії, які надають нам величезну – у співвідношенні до свого ВВП – допомогу. Оскільки Естонія, Латвія і Литва також межують з агресором, наші безпекові зобов'язання однозначно мають бути обопільними", – зазначив Жовква.

Як вказали в ОП, українська й естонська сторони розпочали роботу над проєктом угоди й узгодили графік подальших переговорів.

Жовква розповів 16 березня, що Україна веде переговори у сфері безпеки з 10 державами.

Контекст

У червні 2023 року глава Української держави Володимир Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.
Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія і Великобританія), а також Євросоюз 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також накласти економічні та інші витрати на Росію.
До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 32 країни, повідомив Зеленський 30 січня 2024 року.
Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
12 січня Україна й Великобританія підписали першу угоду про безпекові гарантії. 16 лютого Україна уклала угоди у сфері безпеки з Німеччиною і Францією, 23 лютого – з Данією, 24 лютого – з Італією й Канадою, 1 березня – з Нідерландами.