Україна підтримує режим Лукашенка через підряди білоруським держкомпаніям на будівництво доріг – ЗМІ

Україна підтримує режим Лукашенка через підряди білоруським держкомпаніям на будівництво доріг – ЗМІ Україна зменшує обсяги власного виробництва бітуму, щоб купувати білоруський, пише агентство
Фото: depositphotos.com
Із 2018-го до 2021 року три державні білоруські підприємства підписали з дорожніми службами України 42 договори на суму понад 5 млрд грн, частину договорів виконуватимуть цього року, пише УНІАН із посиланням на аналіз даних системи держзакупівель ProZorro.

Україна підтримала санкції Євросоюзу проти антидемократичного режиму Олександра Лукашенка в Білорусі, але водночас обсяги фінансування держпідприємств Білорусі через тендери в Україні тільки зростають, зазначає автор статті Кирило Петренко.

Він пише, що з "Укравтодором" працюють державні білоруські ВАТ "ДСТ №2, м. Гомель", ВАТ "СМТ №8" і ВАТ "ДСТ №4, м. Брест", остання компанія увійшла до 20 переможців тендерів "Укравтодору" за минулий рік.

Журналіст нагадує, що із 26 квітня США збираються відновити дію санкцій проти дев'яти промислових підприємств Білорусі, серед яких – "Белнефтехим" (Мозирський НПЗ), який є одним із ключових постачальників бітуму в Україну. Про це Держдеп США повідомляв 31 березня.

"У 2019 році, за даними Держстату, частка імпорту бітуму з Білорусі становила 77%, із Росії – 8,3%, на інші країни припало 15% поставок. За перший місяць 2021 року частка Білорусі склала вже 99%. Для нашого північного сусіда Україна є ключовим ринком збуту бітуму та інших продуктів нафтопереробки. Тільки Мозирський НПЗ за 11 місяців 2020 року експортував в Україну 410 тис. тонн бітуму, збільшивши цей показник у два рази в порівнянні із 2019 роком. У цілому ж, якщо у 2019 році імпорт становив приблизно 66% від споживання, а власне виробництво – 34%, то вже у 2020 році частка власного виробництва знизилася до 28%. Таким чином, ми зменшуємо обсяги власного виробництва бітуму, щоб купувати білоруський", – пише УНІАН.

Білоруський бітум може бути дешевшим на 10–30%, але водночас нижчою буде і його якість, що означає зменшення строку експлуатації доріг, зазначає автор із посиланням на дані експертів.

"Таким чином, продовжуючи закуповувати продукцію в підсанкційних підприємств, українські дорожники і служби автодоріг, що віддають підряди білоруським державним фірмам, ставлять себе під пряму загрозу покарання за порушення санкцій США, оскільки мова йде про імпортні операції, які здійснюються в американських доларах. Юристи відзначають, що це загрожує ні багато ні мало штрафами від $250 тис. до 1 млн за кожен факт порушення санкцій (покупки продукції підсанкційних бізнесів)", – підкреслив Петренко.

Він додав, що під час виконання підрядів в Україні білоруські підприємства використовують свою техніку і своїх працівників, на цьому український бюджет також втрачає можливі надходження.

"За оцінками експертів, за класичною схемою не менше 60% інвестованих в дороги коштів повинні повертатися назад до бюджету через податки й зарплати. Більш того, теоретично повинні отримувати додатковий поштовх до розвитку суміжні галузі, а мультиплікаційний ефект для ВВП може становити від двох-трьох до семи-восьми доларів на кожен вкладений у дорожнє будівництво долар. Але у випадку з білоруськими – як і будь-якими іншими неукраїнськими – компаніями припускати, що 5 млрд грн, виграних на тендерах, перетворяться хоча б на 15 млрд грн для економіки країни – не доводиться. Адже в їхніх пропозиціях немає місця українським працівникам, українським будматеріалам чи техніці. І тим більше – сплати всіх податків до українського бюджету. Зате є непряма підтримка "кривавого режиму" Олександра Лукашенка, якого Київ офіційно навіть не визнає президентом", – підкреслив автор статті.

У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, що перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Євросоюз у жовтні ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій долучилася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка й ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.

У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США й Великобританія.

У березні окремий пакет національних і регіональних санкцій проти представників режиму Лукашенка погодили країни Балтії. МЗС Латвії зазначало, що у санкційному списку 277 осіб.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати