+12 Київ
Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк 16 лютого повідомив у Telegram про зникнення відеозапису, який підтверджує, що під час голосування за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти в Раді кнопкодавили.
"Офіційне відео кнопкодавства за Шкарлета чудесним чином після 14 днів зникло. Нагадую, що це були докази у кримінальній справі", – написав він після зустрічі із представниками Управління держохорони.
Пресслужба УДО в коментарі LIGA.net повідомила, що заява Железняка не відповідає дійсності.
На сайті відомства опублікували реліз, у якому без уточнення імен та прізвищ заявили, що повідомлення про нібито підтвердження Управлінням держохорони факту зникнення відео із сесійної зали Ради містять неправдиві й маніпулятивні відомості. В управлінні додали, що власник і розпорядник такої інформації, – апарат парламенту.
Железняк у Facebook відповів, що доступ до відео в залі Ради мають лише співробітники УДО.
"Тільки у вас було офіційне відео, яке підтверджує кримінальний злочин під час призначення міністра. Ви дозволили видалити відео кримінального злочину через 14 днів. Ваше керівництво не зробило жодного руху, щоб це зберегти. І найголовніше. Ви намагаєтеся перекинути відповідальність із себе на апарат Верховної Ради. Людей, яких особисто я і багато моїх колег дуже поважаємо, і я впевнений у їхньому бажанні надати відео. Тому, шановне керівництво УДО, якщо хочете продовжити спілкування в такій формі – добре. Чекайте реакцію відповідно до дій за навмисне приховування кримінального злочину", – написав він.
Железняк також говорив про зникнення відео під час погоджувальної ради в Раді 15 лютого. Спікер парламенту Дмитро Разумков відповів, що технічні засоби вже передали Раді.
"Якщо буде підтверджено інформацію, що відеозапису немає, я думаю, ми шукатимемо механізми щодо їхнього відновлення в межах наших повноважень", – сказав Разумков.
У червні 2020 року Кабмін призначив Шкарлета заступником міністра – в.о. міністра освіти. Одразу після цього Шкарлета звинуватили у плагіаті кількох наукових робіт. Сам посадовець заперечував наявність некоректних запозичень у своїх роботах. Він заявив, що "не зобов'язаний посилатися на всі статті в інтернеті" і посилається "лише на першоджерело".
17 грудня Рада призначила Шкарлета міністром освіти, незважаючи на рішення профільного комітету і протести представників освітянської та наукової спільноти. За проголосувало 226 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
Таке призначення спричинило мітинги студентів і представників університетів, а в партії "Голос" 24 грудня заявили, що під час голосування були випадки кнопкодавства. 18 січня стало відомо, що Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження за фактом можливого неперсонального голосування.
