Рішення ухвалила колегія на чолі із суддею Станіславом Голубицьким. Пукач і далі відбуватиме довічне ув'язнення. Оскарженню вирок не підлягає.
У касаційному суді Пукач домагався скасування свого довічного вироку й заміни його на ув'язнення строком 15 років. "Ми добивалися пом'якшення вироку у зв'язку з тим, що в діях мого підзахисного не було наміру. А також тому, що смерть настала не від його дій", – сказав "Ґратам" адвокат Григорій Деміденко.
Касацію Пукач подав ще 2016 року, після того, як вирок залишила чинним апеляційна інстанція. Але Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ оголосив безстрокову перерву в розгляді справи, а пізніше його ліквідували в межах судової реформи. Замість нього створили Касаційний кримінальний суд. У вересні 2019 року Пукач подав касацію вже туди.
Судові засідання регулярно переносили, і суд не починав розглядати касацію по суті. 3 грудня 2020 року Комітет міністрів Ради Європи закликав владу України якомога швидше завершити касаційне провадження у справі Пукача.
Касацію на вирок Пукачу подав не тільки він, а й журналіст Олексій Подольський. Як і вдова співзасновника "Української правди" Мирослава Гонгадзе, його визнали потерпілим у справі. Подольський домагався, щоб Верховний Суд повернув справу на повторний розгляд до апеляційної інстанції.
Контекст
Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того самого року в одному з лісів Київської області виявили його тіло. У 2009 році знайшли останки черепа, які, за даними експертизи, належали журналістові. Похорон Гонгадзе відбувся в Києві 22 березня 2016 року.
У червні 2000 року група Пукача викрала опозиційного журналіста і правозахисника Подольського, вивезла його в ліс поблизу міста Прилуки Чернігівської області. Його жорстоко побили.
У 2008 році суд визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників МВС: Валерія Костенка й Олександра Поповича засудили до 12 років позбавлення волі, а Миколу Протасова – до 13. У 2015 році Протасов помер у колонії.
Пукач переховувався від правосуддя. Його заарештували 2009 року. 29 січня 2013-го його засудили до довічного ув'язнення. Пукача визнали винним в умисному вбивстві, перевищенні службових повноважень, зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки, та застосуванні насильства до Подольського. На суді генерал стверджував, що Гонгадзе становив загрозу для держави.
Під час засідань апеляційного суду Пукач змінив свідчення – він заявив, що вбивство Гонгадзе не було навмисним, і його мають розглядати як убивство з необережності. За словами підсудного, на слідстві він обмовив себе через тиск спецслужб і політиків.
6 січня 2016 року Апеляційний суд Києва визнав законним довічний вирок Пукачу. Згідно із законом, після відбуття не менше ніж 20 років призначеного покарання в засудженого з'явиться право на подання клопотання про помилування. Акт помилування може замінити довічне ув'язнення на можливість вийти на свободу через 25 років.
У грудні 2017 року тодішній генпрокурор України Юрій Луценко розповів, що Пукач не погодився на пом'якшення покарання в обмін на інформацію про замовників злочину.
10 січня 2018 року стало відомо, що суд зарахував 6,5 року, проведених Пукачем у слідчому ізоляторі, за 13 років за "законом Савченко".
0 Київ
