За словами Домбровскіса, Великобританія й Канада розглядають можливість "відтворити підхід, схожий на "репараційні кредити", пов'язаний з іммобілізованими російськими активами на їхніх територіях".
Єврокомісар додав, що ЄК також перебуває в контакті з владою Японії щодо цього.
На пресконференції після засідання Ради ЄС із питань фінансів Домбровскіс розповів, що країни – члени Євросоюзу висловили широку підтримку продовженню ЄК роботи над "репараційною позикою" для України, його цитує сайт Єврокомісії.
У ЄС дійшли висновку, що цей варіант є найдоцільнішим для швидкого подолання дефіциту фінансування України без створення додаткового суттєвого фіскального тягаря для держав Євросоюзу, додав він.
Контекст
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Бельгійський прем'єр одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.