"Одна з причин була пов'язана з тим, що ми хотіли дістати якусь відповідь офіційну, роз'яснення з боку Офісу президента і самого президента. Пів року тому всі запити вже надіслали, перші спроби поспілкуватись зробили. І тривала якась дуже дивна тяганина: з нами то погоджувалися поговорити, то відмовлялися, то пропонували поспілкуватися ще з кимось, цей хтось ще казав одну версію, потім хтось приносив якусь іншу версію. Сам президент виголошував – це навіть не версії, це можна трактувати за допомогою 10 різних способів. Наприклад, він казав, що Україну намагаються втягнути у цю операцію. Хто намагався? США, Росія, Білорусь? Тобто дуже незрозумілу, розпливчасту гіпотезу запропонували нам з того боку. Ми чекали, але скільки часу минуло? Скільки вже можна? Минув майже рік із часу, як розслідування почали. Пора і честь знати", – заявив Доброхотов.
За інформацією журналіста, Bellingcat надала президенту інформацію про те, що видання хоче поговорити саме з ним. Також окремий запит надіслали Єрмаку.
"До речі, з багатьма силовиками вдалося поговорити. Я вже мовчу про колишнього очільника української розвідки Бурбу, який розповідав багато подробиць і став дуже важливим джерелом. Але і чинний очільник ГУР розповів те, що знає зі свого боку. Але це було не так цікаво. Зважаючи на все, операцію зупинили на політичному рівні, тому хотілося їхню інтерпретацію дістати. А ми цього так і не побачили", – додав Доброхотов.
Позаштатний радник Єрмака, речник української делегації у тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович 17 листопада в ефірі каналу "Україна 24" запевнив, що він особисто "неодноразово пропонував Bellingcat зустрітися у будь-якій формі у будь-який час, коли їм зручно".
"Тому що я відповідаю за стратегічні комунікації у сфері нацбезпеки і оборони", – пояснив Арестович.
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, який також був на цьому ефірі, додав, що розслідувачі, наскільки йому відомо, за день до виходу матеріалу надіслали запит до ОП.
Bellingcat кілька разів анонсувала вихід розслідування про вагнерівців, але щоразу його переносили. Наприкінці липня вихід анонсували "найближчим часом". 26 вересня у Belllingcat заявляли, що розслідування про вагнерівців завершено.
Видання ZN.UA, посилаючись на власні джерела, повідомляло у березні про бажання Bellingcat записати позицію Офісу президента України щодо зриву операції. В ОП тоді заявили, що розслідувачі Bellingcat не були в Офісі президента і "ні з ким не зустрічалися".
Контекст
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами ПВК "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (з них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
Це підтвердили екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов та колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко. За їхніми словами, спецоперацію вели з 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський у вересні 2020 року заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було, а в червні 2021 року порівняв сценарій спецоперації із примусовим приземленням у Мінську літака з опозиціонером Романом Протасевичем. "Це точно не була наша операція. Ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували у це питання – правда", – заявляв Зеленський.
У вересні 2021 року голова парламентської тимчасової слідчої комісії Мар'яна Безугла заявила, що "спеціальний захід" СБУ та розвідки розпочали у липні 2020 року. За словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона стверджувала, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер".
У розслідуванні йдеться, що, за словами тодішнього голови військової розвідки Василя Бурби, президент України знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити інформацію Бурби.
В ОП заявили, що розслідування не веде до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив", і підкреслили, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".
0 Київ
