Політика

"Війна, а він оголошує тендер на 300 млн". Гутцайт заявив, що звільнить директора Льодового стадіону в Києві

12 вересня 2023, 16.01 Этот материал также можно прочитать на русском

Директор спорткомплексу пояснював, що тендер на капітальний ремонт будівель і тенісних кортів скасували вже за дві години Фото: wikipedia.org

Міністерство молоді та спорту звільняє директора державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база "Льодовий стадіон" у зв'язку з оголошенням тендера на будівництво тенісних кортів у Києві вартістю понад 300 млн грн. Про це глава Мінспорту Вадим Гутцайт заявив в інтерв'ю ТСН 11 вересня.

"Директор зараз готується до звільнення, тому що я таке не можу пробачити. У країні війна, а він оголошує тендер на 300 млн грн", – сказав міністр.

Тендер на капітальний ремонт тенісних кортів для створення Національного тенісного центру з'явився на Prozorro 29 серпня. Його скасовано.

Директор Льодового стадіону Павло Андрєєвський 31 серпня заявив, що тендер з'явився через помилку і його відразу ж скасували. Заяву Андрєєвського опублікувало "Інтерфакс-Україна".

"Щодо тендера, який оголосило ДП "ЦУТБ "Льодовий стадіон" на проведення капітального ремонту будівель і тенісних кортів. Цей тендер було оголошено помилково і скасовано того самого дня протягом двох годин із моменту оголошення. Бюджетні кошти на цей тендер не використано", – наголосив Андрєєвський.

За словами директора, капітальний ремонт тенісних кортів розпочато 2018 року, і на момент повномасштабного вторгнення РФ в Україну об'єкт був готовий майже на 60%. Водночас 2022 року оновили державні будівельні норми – тепер вони вимагають обов'язкового будівництва укриттів на спортивних об'єктах – через що було скореговано проєктно-кошторисну документацію.

"Ми здійснюємо внутрішню перевірку, чому було оголошено недоречний тендер. Також ми проведемо необхідну роботу з уповноваженою особою із закупівель, щоб подібних випадків у подальшому не траплялося", – ідеться в заяві.

Контекст

Протягом останніх місяців в Україні спричинили помітний суспільний резонанс деякі закупівлі бюджетним коштом. У кількох містах люди виходили на протести через виділення коштів на міський благоустрій під час повномасштабної війни.
Зокрема, резонансними випадками стали закупівля електросковорідок в укриття одного з київських ліцеїв за 1,2 млн грн, тендер на 300 шкіряних барабанів за 890 тис. грн "для психологічного розвантаження дітей в укриттях під час повітряних тривог" та 12 овочерізок в укриття на понад 1,5 млн грн.
У червні у столичній прокуратурі повідомили, що розслідують кілька кримінальних проваджень щодо придбання дорогих речей сумнівної необхідності для укриттів Києва.
Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія 17 липня заявив, що в парламенті обговорюють механізм обмеження повноважень органів місцевого самоврядування щодо держзакупівель. За його словами, в Україні назріває серйозне невдоволення, спричинене інформацією "про барабани, стадіони й люксові овочерізки". Він назвав свій пост "останнім попередженням" перед тим, як парламент внесе відповідні законодавчі обмеження.
Президент Володимир Зеленський у липні закликав місцеву владу пам'ятати, що в умовах російського вторгнення пріоритет бюджетів – оборона. "Зараз точно не час для заміни бруківки, хай на мене не ображаються деякі представники місцевої влади. Бруківкою ми ворога не виженемо з нашої держави", – заявив він.
9 серпня Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію з розслідування ймовірних порушень законодавства під час публічних закупівель під час дії воєнного стану, повідомив нардеп"Голосу" Ярослав Железняк.
У вересні Кабмін змінив правила проведення публічних закупівель під час війни – тепер для закупівель, які було проведено поза Prozorro, треба надати обґрунтування її необхідності.